Автор: КИР’ЯН НАДІЯ

Виблискує холодом трубка, мов кольт, У пальцях – напруга на тисячу вольт. Пронизує блискавка праве плече, Торкнусь телефону – морозом […]

Іду навшпиньки до любові В таємній тиші вечоровій. Все буде приязно і гречно. На відстані душі – безпечно. Цілунків не […]

На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]

Не мають значення роки, Ані століття. Єднає нас лише мета Буття на світі. Чи ти король, чи ти жебрак – […]

Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]

Бузина – Моя чорна Калина. На дні серця лежить, Спопеліла. Тільки білий цвіт, Мов шумовиння – Не тоне.

Це свято занадто затяглося. Треба вирушати, Але не проб’єшся Крізь пелюстковий дощ. Все стомилося Від оркестрових маршів І прагне тиші. […]

Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]

Був липень як липень. Літо як літо. Пташки перелітали з гілки на гілку – клювали зерна і комашок та спостерігали, […]

Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]

Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]

Найкраще почуття – це співчуття. Це спів чуття і це дарунок Бога. Допоможи – у цьому сіль життя, – Якщо […]

На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]

Я вже не доберу, де ти, а де не ти, Де витвір божевільної уяви, Де рай і пекло, янголи й […]

Єдина оселя – засипаний снігом сад. Єдиний спогад – на чорнім снігу білі ворони. Падало листя. Листя падало і згасало, […]