Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






При заході сонця

Нема за віщо дорікати долі,
Літа й літа за нашими плечима.
На схилі дня і віку мимоволі
Душа стає, як небо, незглибима.

Холоне сонце і згаса поволі,
Незатишно в його скупім промінні.
Промерзлі, стоїмо в осіннім полі,
І нас переростають наші тіні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

При заході сонця - ЛУКІВ МИКОЛА