Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПАТНА

Лягла в пилу, загарливо-брунатна,
Не появляючи назовні див,
Жаротно-спрагла, незбагненна Патна,
Яку в екстазі Будда навістив.

Він тут молився, прагнучи ідеї
Перевтілити, виливши з душі…
Та більш чарує знадою в музеї
Округлогруда, звиниста Якші.

О Ладо Індій! Сила благодатна
Пульсує в тілі бурею навал.
Нехай жаротна, незбагненна Патна
Оберігає променистий шквал!

Патна, 25 жовтня 1968 р.


ПАТНА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)