Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МОНАХ І СМЕРТЬ

Монах:
Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід,
З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід.
Все, що – глибоке, то смерти слова,
Все, що найкраще, то смерти жнива.

Смерть:
Сам ти родився на світ,
Сам попрощаєшся з ним,-
Не продай же себе ні за радости цвіт,
Ні за труду плід,
Ні за слави дим –
Будь твердим!

Монах:
Мої дні – то є тільки покров,
Під ним – смерть, сповідальник сердець.
Чую, в’яне кров,
І найвища любов
Посилає її,
Що стоїть у млі,-
Мій кінець.

Смерть:
На всіх, на все, що тут довкола,
Дивися гостро і проходь, минай.
Все – порохом. Лиш угорі – твій край,
Лиш угорі твоя є нагорода,
І лиш від Бога – радість, не від роду.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)


МОНАХ І СМЕРТЬ - ЛИПА ЮРІЙ