Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Чудна шляхтянко з Верхівні…”

Чудна шляхтянко з Верхівні,
Ви знов згадалися мені.

Постава горда. Погляд владний.
А усміх лагідний і сладний.

Із вами поряд ну ніяк
Не уявляється Бальзак.

Куди йому до цього стану,
До цього погляду-туману,

До пліч, божественних в атласі,
До ніжок, царствених у вальсі.

Він – геній. Так. Але – боржник.
Та й з виду – мужлаган, м’ясник.

А ці манери – Матка Боска! –
На тлі такого шику й лоску

Гоноровитих ловеласів,
Що поглядають в бік ваш ласо…

Та ви, Гелено, добре знали,
Кого у суджені обрали.

Чи пам’ятали б вас отак,
Якби не цей дивак – Бальзак?

А втім, даруйте, задля чого
Судити вас так зверхньо й строго?

Його любов чарує й досі,
А вам воздано й слави досить,

І пересудів, і хули,
Та добре те, що ви були,

І, поки світ, – безсилий час
В любові тій принизить вас.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Чудна шляхтянко з Верхівні…” - ЛУКІВ МИКОЛА