ДЕКАДАНС
1.
Осінь, наче в’юнка кокетка
з далеких днів,
що в протертім портреті предка,
на чарки дні
бачить очі палкі, протлілі,
і чує жаль,
і колише в закляклім тілі
свій перший вальс.
2.
Осінь, наче крихкий вельможа
в бруднім бістро,
що покійним покоям, льожам
підносить тост;
щось помітне в тендітних рухах,
як осад свят,
і, як морок, бреде по бруках
його віват.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
- №48 і наснилось мені я на острові наче щось бреде в тумані і за островом плаче спис зіржавлений там під ногами […]...
- “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
- “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
- АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- ОСІННЄ Залетів до хати лист перший осені сумної. Поруділий, наче лис, весь пошерхлий, у сувої. Осінь, осінь, біль тривог, сива паморозь […]...
- “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
- ДИЯВОЛ Диявол був – немов овечка шута, Із кучерями над ясним чолом. На дні очей світилася отрута, Жіночий в рухах бачився […]...
- НАГЛИЙ СНІГ Зненацька, враз на щемну зелень, на пізні трави сніг упав, Закрупотіли білі зерна, закружеляла невесело крупа солона, як ропа. Вдягнувся […]...
- ПОРЦІЯ в моєму володарстві медвідь бере цигана на ланцюг загадує йому танцювати бик перетягає крізь ніс тореадора сережку обтикує його бандерильями […]...
- РІВЕНЬ… ЧИ ПОКАЗНИК Курять курви в бруднім туалеті, Курять курви в під’їздах брудних. І стає очманілий від лих Лютий вік наш у бронежилеті. […]...
- ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
- 03. КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ Поволі, поволі по синім полі дими кружляють на вільній волі. Короткими днями цвітуть вогнями на краю плаю, немов квітками. Багато […]...
- СОСНИ Є щось журливе в колиханні сосен У дзвоннім шепоті похмурих верховіть Блакитить небо в душу шле привіт А на душі […]...
- КІНЧАЮСИ Кінчаючи цієї книги співні, п’янливі сторінки, не думай, друже, що у них я горіти зможу крізь віки. Із поривань, натхнень, […]...
- ЖИТТЯ Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]...
- З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
- СТАРИЙ ГОДИННИКАР Ще пароплавчики чаділи, наче праски, ще ми шукали крем’яхи в піску, – на пограниччі дійсності і казки стояв той дім […]...
- “Італійська ніч підкралась…” Італійська ніч підкралась, Розлила солодкий чад; Десь здаля луна озвалась Флорентійських серенад. Марить море Середземне, Ледве лащить береги… Щось жагуче, […]...
- ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
- ПІСНЯ ДЛЯ МАР’ЯНИ Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Наче ніч, що вібрує в осінній, в останній пісні. Цю любов я із […]...
- Коректура Смерть не виправить жодного рядка в строфі адже вона не коректор і не уважна редактриса погана метафора безсмертна бездарний поет […]...
- МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
- “Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями…” Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями. І протези погупують так, наче яблука. І вдовиця-шипшина палає коралями. І листочки за вітром […]...
- “Лишень зібравсь послухать солов’я” Лишень зібравсь послухать солов’я, у сад розквітлий вікна прочинити… Як час летить! В саду вже пізня осінь. І, наче горлиця […]...
- ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]...
- “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
- “Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...
- “Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...
- ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
- ХОДИТЬ ОСІНЬ Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]...
- Чорний кіт чорний кіт у білих рукавичках і білих шкарпетках ходить по чорному піяніно з білими й чорними клявішами медитує у вазоні […]...
- Є. СВЕРСТЮКОВІ Євгене! Де ти там, Євгене? Агов, сусіде! Озовись! Якщо не в двері, то – як мись – По древу, крізь […]...
- МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
- “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
- ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, […]...
- 4 Будили дзвони бджіл цвітінь медову, Стояла днина в золотім розгорті. Князь увігнався, мов стріла, в діброву, Де мужики з дерев […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Нахилилась над водою гілка…” Нахилилась над водою гілка, Думаєш, їй легко таки хилитися? Думаєш, їй не буває гірко Вітрові зухвалому коритися? В піднебессі кружеляє […]...