“Відлебеділа, ніби мить…”

Related posts:

1. ЩАСЛИВА МИТЬ Не втримаюсь на щасті. Тільки мить, Лиш мить щаслива, Як весняна злива, Струною сонця В пальцях задзвенить… І здаленіє дзвін. […]...
2. “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
3. МИТЬ З Брюсова Той погляд її – він яскравіш зорі, Блискучий брильянтовий хрест угорі. Той погляд її – він яскравіш зорі! […]...
4. “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
5. ЖАЛОБЫ АЛКОГОЛИКА Ах, чтоя делаю, зачем я мучаю Большой и маленький свой организм? Ах, по какому же такому случаю? Ведь люди борются […]...
6. “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
7. “Буває мить, коли душа натхненна…” Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна… Лови цю […]...
8. КРИТИЧНА МИТЬ Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. Спить зелене узбережжя, і чарує висота. Хто жадає перебути всі негоди у […]...
9. БРАТ МИЛОСЕРДЯ Прокопитили наїзники, орди, орави – Підкови дісталися історику й ковалю. Прихиліться до мене, по вибиті трави, – Кров свою переллю. […]...
10. “Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...
11. “І день, і ніч, і мить, і вічність…” І день, і ніч, і мить, і вічність, і тиша, і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губи […]...
12. УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
13. “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
14. МИТЬ Чого ця мить така окрема? Ой, згадко така люба, мила! Поцілував кресалом кремінь, Аж іскри полетіли. І рідним чимсь, старим, […]...
15. Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні З циклу “Нотатки фенолога” Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні – переповнена дійством напружена мить. Передчасні світанки, […]...
16. МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
17. МИТЬ Спинись. Молитву тиху прокажи, Й замри, на мить замри в очаруванні. Крізь ясенів осінні вітражі Струмують промені золототкані, Аж листя […]...
18. “Дощ на світанку стих, але за мить…” Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
19. МИТЬ Втечу в країну землетрусів, Породичаюся з вогнем, Залишивши несправжніх друзів, Рядки несправджених поем. В непризвичаєні потреби, В незаспокоєні краї Втечу […]...
20. “Буває мить якогось потрясіння…” Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, […]...
21. В НАЙТЯЖЧУ МИТЬ. Драматичний етюд Дія відбувається після того, як кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку батістовців і були покошені кулеметним вогнем. З […]...
22. “ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...
23. “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
24. У СИНЮ ДАЛЬ У синю даль твій шлях біжить, І йдеш ти рад не рад, А за тобою плач летить, Оглянешся назад – […]...
25. ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ Дуби і сосни вищаться стіною, І тихий голос птаха подає… Щось елегійне коїться зі мною, Мінорно входить у єство моє. […]...
26. МИТЬ (“Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено…”) Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено, розчахнуто живу між “вчора” і “тепер”, і клопоти мої дрібним-дрібні щоденні: дивитися у глиб […]...
27. “Минулося. І вже не треба…” Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І […]...
28. Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
29. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
30. ХВОРІЄ МІЙ НАРОД Тут не поможе ні настій ромашки, Ані міцний відвар із спориша… Хворіє мій народ. Давно і тяжко. Болить йому покручена […]...
31. “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
32. “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
33. КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
34. “Я ніби вийшов із полону…” Я ніби вийшов із полону, В якому змалку виростав. Уже не гнусь, не б’ю поклони – Немов царем учора став. […]...
35. “Як в сумерки вечірній дзвін…” Як в сумерки вечірній дзвін Під темний вечір сумно дзвоне, Як з вітром в полі плаче він, А у діброві […]...
36. СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
37. “Ніби я пропав у цих полях…” Ніби я пропав у цих полях… Що, крім них, – вітри и небесні скали? Хто у кому? Де попропадали? Більше […]...
38. “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
39. “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
40. СВОБОДА Свобода… Що каже це слово населенню по обох, а найбільше – по лівому боці Дніпра?.. Душі тій, де витлумлене все […]...