ХВОРІЄ МІЙ НАРОД

Related posts:

1. НАРОД НАШ – ЗНАХІДКА ДЛЯ БАНДИ Я – незалежна українка І як не дивно, ще жива, Хоч в нашій долі – що сторінка, То помилка якась […]...
2. НОСТАЛЬГІЯ Я спинити біль серця не годен, Коли спогад покличе мене У дитинство моє благородне, Що у снах десь-колись промайне; У […]...
3. І Є НАРОД На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай […]...
4. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
5. “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
6. ТЕРПЛЯЧИЙ НАРОД Перетерпіти усіх, Хто приходив в Україну І вчиняв смертельний гріх, Залишаючи руїну. Перетерпіти нових Окупантів чорні зграї, Перетерпіти і тих, […]...
7. ВИДИВО ЗАКЛОПОТАНИМ Обоє молоді – як золоті олені, Що вибігли на галяву ясну… І сонце не небесному знамені На їх дивлюсь радісну […]...
8. ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
9. “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
10. АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ Треба бути собою – Сказав Сковорода, Я метнулась за мною, А мене тут нема. У Канаді лиш тіло, В Україні […]...
11. “Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…” Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]...
12. “Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...
13. “І дожидаю, скорбний до одчаю…” І дожидаю, скорбний до одчаю. Осінній вітер б’є в моє вікно листками І навіває жах і безграничний сум. А я […]...
14. “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
15. ПЂСНЬ 01-я. Боится народ сойти гнить во гроб Сложенна 1757 лЂта в сію силу: Блаженны непорочн[ы], в путь ходящ[іи] в законЂ г[осподнем]. Боится народ сойти гнить во гроб, […]...
16. ДОЩ НА МОРІ Я в літній дощ на дощових твоїх, На грудях табунами пальців пасся… Твого волосся дощового пасма Той літній дощ на […]...
17. ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
18. АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
19. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
20. ДО НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО Народе мій! Зблукавшись у темноті, Не бачачи, на знаючи шляхів, Вбиваючи всю силу на роботі, Що не дає й хвилини […]...
21. ДОКИ? Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла […]...
22. “В зорянім серпневім павутинні…” В зорянім серпневім павутинні Нап’яли блискуче полотно. Просто неба, у дворі правління Леніна показує кіно. Чорно-білий фільм, але багряні Юрми, […]...
23. “Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...
24. СТРУМОК В узгір’ї, в урвиці крутому, Де тиша з хащі вигляда, – Дзюрчить струмок, тече – в года, Ні сну не […]...
25. Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
26. МИША Й ПАЦЮК – Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?.. – Гукнула Миша Пацюкові. – Та ще! – Пацюк мовляє […]...
27. ЧОГО БИК НАВИК – Годі вже байдикувати. – Каже мама до Петра. Вже сім’ю потрібно мати. Оженитися пора. А Петро примружив око. – […]...
28. РАЙЦЕНТРІВСЬКИЙ КАЙФ Глухий готель, німа кімната, брусочок сиру на столі, і пляшка, щойно розпочата, і дощик при віконнім склі. Нема з тобою, […]...
29. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
30. “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
31. ОСІННІЙ ДОЩ Осінній дощ, осінній дощ Тихцем наівяв сум і тугу. Літа, здається, у ніщо Сплелися – й канули за пругом. Чому […]...
32. Оставим это. Обещать одно Оставим это. Обещать одно Мне должен ты. Коль в жизни доведется Нам встретиться еще – не должен ты Глазом моргнуть. […]...
33. ЯКИЙ ЦЕ СПОСІБ І ЯКИЙ НАРОД? Загадка Подумай, не ломися без пуття в незамкнуті самими нами двері. Звичайне слово – спосіб відбиття малюнків, літер, знаків на […]...
34. “Що було – пережили…” Що було – пережили, Що гряде – побачимо. Там, де вищаться орли, Путівець позначимо. В череді прийдешніх літ Нас усе […]...
35. БЛЮЗ У ДЖАЗОВИХ ТОНАХ навіяний дощем і радіоконцертом у львівській кав’ярні Ян Табачник висотує соло на акордеоні, і синкопи його – мов прощальні ридання […]...
36. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
37. І самоти береговизна і самоти береговизна і ніч докришена в укіс душа привиділась і висне як закривавлений поріз і крихти котяться зпівока категоричні […]...
38. ДЕЗЕРТИР Ой сів же він при столику, При світлі думав. Писанєчко дрібнесеньке, А він го читав. Писанєчко дрібнесеньке, Листочок – як […]...
39. ЦИКЛОН То не землю клюють бомбовози В безпросвтку задушного літа. По Америці гримають грози, І тривогою очі налито. По Америці – […]...
40. З ПРАКТИКИ ЗНАЄ -Що таке “зелений змій”? Запитав хлопчина. – Це чортяка, сину мій, Що живе в плящині. Як з горілкою хильнеш Того […]...