Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Глибова течія котить холод донизу, донизу…”

Глибова течія котить холод донизу, донизу,
теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко,
і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу,
наче висохла пам’ять – про спеку, про спеку…
В сто обіймиць вітри – перелетом усе, перелетом –
поторкають листки і ворушать сивини, сивини,
бо ж до плину ріки ти зів’ялим волоссям причетен,
глибова течія холодніша щоднини, щоднини…
Тут нема “навздогін”, все пливе,
все мина одностайно,
розмивається все і зливається все у єдине, єдине…
І усе подовкіл незвичайне – звичайне, звичайно,
мерехтять ув очах –
різноликі спливають хвилини, хвилини.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Глибова течія котить холод донизу, донизу…” - МОВЧАН ПАВЛО