Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні

З циклу “Нотатки фенолога”

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні –
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами гучать, аж у грудях шумить.

Ще вокзали, мов нефи,- порожні і чисті,
ще на шпалах роса і прозорий перон,
але перші прожилки пожовкли у листі,
ніби торкнуті легко вологим пером.

Ми приходимо вчасно, як світло в кімнати,
нас вагони підносять на вищім витку,
але як наздогнати, ну як наздогнати
цю втікачку, цю зелень, солодку й терпку?

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

ЧЕРВЕНЬ Пооблітали пелюстки, Мов з наречених плаття. В садах оспівують пташки Солодку мить зачаття. Під сонцем купчаться хмарки Весільними вінками. Ще […]...

Легко ніби помахом крила Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]...

“легко ніби помахом крила…” Назарові Кардашу Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться […]...

“Відчув: прив’яла як отава пахне…” Відчув: прив’яла як отава пахне, Як тихо шерхне вересневий ліс… Щасливий вітер, що сюди заніс – На стежку звіра, до […]...

“Ніби ми й жили, надриваючи жили…” Ніби ми й жили, надриваючи жили, Ніби в нас не було ані рідних батьків, ні дідів. Ніби день, що минув, […]...

“Ніби я пропав у цих полях…” Ніби я пропав у цих полях… Що, крім них, – вітри и небесні скали? Хто у кому? Де попропадали? Більше […]...

“На лист, на сніг, на квіт, на тіні…” На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. […]...

“Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...

“ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ…” ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке […]...

“Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...

“Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед […]...

“Я ніби вийшов із полону…” Я ніби вийшов із полону, В якому змалку виростав. Уже не гнусь, не б’ю поклони – Немов царем учора став. […]...

“Сміятись вам, мовчати вами…” Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім’ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать… На лист, на сніг, на квіт, […]...

“Перецвітуть у липні картоплі…” Перецвітуть у липні картоплі, Відгупають антонівки у серпні. І защемить, засвітиться у серці Осіння тиша і печаль землі. І трудно […]...

“ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...

“Звуки, щойно відлетять…” Звуки, щойно відлетять, Довго в пам’яті бринять. Пахіт, як фіялка в’яне, В почуттях пашіти стане. І троянда, що лежить На […]...

Щойно скресло царство імли Щойно скресло царство імли. Тремтять ніздрі кожній самиці. і оленячі роги летять у лісах. І в чеканні сильнішого мре олениця. […]...

ЧЕРВЕНЬ Де ти червню смаглочолий, батьку літечка мойого?.. На пшеничному роздоллі ти водив мене, малого. І не був ти зроду ласим […]...

“Закликав червень чарівну теплінь…” Закликав червень чарівну теплінь У тихий сад і у поля безкраї, І синя квітка не дзвенить: дінь-дінь, Коли бджола її […]...

ПАХНЕ ЛУГ І досі пахне луг той свіжо Купини вогкі, вичвирки води І небо квітів… Як зі всього світу Нанесені, насіяні сюди. […]...

“Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...

“Засипало листям, засипало листям стежки…” Засипало листям, засипало листям стежки, Заглянула осінь, заглянула в серце й думки, Заглянула в очі холодною сталлю озер, І так […]...

“Кропивка на ставу цвіте і пахне…” Кропивка на ставку цвіте і пахне, Мигдалі й мед розточуючи звільна. Забуте вчора і брудне і жажне, За поплавцем слідкують […]...

“В осінньому лісі пахне грибами…” В осінньому лісі пахне грибами, В думках парубочих – святими гріхами. Узяв би на руки, у хащі поніс, Та око […]...

Ще о шостій ранку пітьма Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]...

“В міському парку пахне рання осінь…” В міському парку пахне рання осінь, мов дороге настояне вино. Як не прийняти вересня запросин, таких же любих, як колись […]...

“Шляхів нікому неналежність…” Шляхів нікому неналежність, очей навстіжна жагота: обмежить обрієм безмежність, щоб розпізнать свої літа. Вгадавши мітку на відтинку, душа мандруюча спішить […]...

“Теплим воском пахне тепла осінь…” Теплим воском пахне тепла осінь, У повітрі – ніжний аромат Сіна, перев’ялого в покосі, Яблук, що насипані в кагат. Пахне […]...

“Встелю килимом ослін…” Встелю килимом ослін. Відіб’ється відо стін зелень, жовть і червінь, ніби весен первінь. Білий застіл дам на стіл, мед липневий […]...

ТАНГО “БІЛА ТРОЯНДА” Десь поміж двадцятими, поміж тридцятими, поміж дахами, балконами й вивісками, в надвечірнім затемненні сніжного міста, снується танго безпритульне, вигадане студентом […]...

ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...

ПРОЗОРО-ПРОСТІ Вони живуть, мов діти, коло нас І, власне, їх, не наше, Боже Царство. У школі насміхається з них кляса, А […]...

ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...

“Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...

І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]...

МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...

“Увійшовши в хащі, де повно птиць…” Увійшовши в хащі, де повно птиць, уяви: природа – майстерня Бога, по якій блукає твоя знемога. Все, що можеш ти, […]...

Двері двері зачиняються і відчиняються двері відчиняються і зачиняються рип-рип рип-рип то ми виходимо з хати то ми приходимо до хати […]...

ЧЕРЕМУХА Черемуха душистая С весною расцвела И ветки золотистые Что кудри завила. Кругом роса медвяная Сползает по коре, Под нею зелень […]...

“Був день – пам’ятаєш плазу чого змія?..” Був день – пам’ятаєш плазу чого змія? – виткий, холодкавий, похітливий весь. Імення твоє було інше, Маріє, а клен той […]...

Related posts: