Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Засипало листям, засипало листям стежки…”

Засипало листям, засипало листям стежки,
Заглянула осінь, заглянула в серце й думки,
Заглянула в очі холодною сталлю озер,
І так на душі – ніби хтось у цю пору помер.

Бредемо по листі в осінніх, мов клени, плащах,
І світ похмурнів у холодних жовтневих дощах,
Шурхочуть по листі невтомні колеса машин,
Мандруємо в осінь (серпневі ще айстри в дружин).

У бабинім літі ми срібні, як сизі орли.
Нападало листя чиєїсь хвали і хули.
Осиплеться все, як осипавсь калиновий цвіт…
Та лишається грати незмерхлими барвами світ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Засипало листям, засипало листям стежки…” - БАБІЙ СТЕПАН