Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Будапешт

Ми йшли з боями. Врешті-решт
Відкрився красень Будапешт.
Хотіли взяти його з ходу,-
Та мало стало в нас народу.
І, як штаби не мудрували,
У передмісті ми – застряли…

Скажу, по правді, хоч із болем,
Не воював я так ніколи…
Сидиш в кафе, співа мадярка,
Цимбали грають, друзі, чарка.
Та ось команда: “Швидко встати-“
Готель навпроти треба брати!”

На площі – ми, як птиці в леті,
А ворог – б’є із мінометів…
Поранений вже п’ять разів
Стрибаю на одній нозі.
І падаю…У грудях жар.
Повзе до мене санітар.
І ногу, що шнурком звисає,
Прибинтувати усе ладнає.
В нестямі кидаю: ” Облиш,
Візьми з халяви ніж, обріж!”

Прокинувся у медсанбаті,
Людей, як листя, у палаті…
Ходячі підійшли солдати
І почали мене втішати:
“І без ноги ще поживеш,
Медаль тобі – за Будапешт!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Будапешт - ПАВЛОВСЬКИЙ ВІТАЛИЙ