БАЖАЄШ ЧАСОМ ПЕРЕСВІДЧИТИСЬ

Related posts:

1. “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
2. “Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...
3. ДАЛІ! Далі, о далі звідусіль! Махом останніх зусиль Рвати кайдани гнилої моралі, І далі!.. І далі!.. І далі!.. В край, де […]...
4. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
5. “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
6. “А все ж приємно жить на світі…” А все ж приємно жить на світі, Цікаво жити, чорт візьми! …Земний супутник на орбіті. Ядро штурмується людьми. От-от зорю, […]...
7. ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
8. Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
9. “Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце […]...
10. ЕТЮД ПРО ХЛІБ Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На […]...
11. “Ластівки тікають із Європи…” Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев. Чад, бензин, вібрації, галопи, – птиці мертві падають з дерев. Може, […]...
12. “На сполох б’є душа моя хоробра…” На сполох б’є душа моя хоробра. Гримучий світ зачаєно примовк. Зосталася у мене третя спроба – хистка, як доля, як […]...
13. “Вітрила білі і рожеві…” Вітрила білі і рожеві Під небом ніжно-голубим. І тануть хмари перкалеві На горизонті, наче дим. На берег хвилі напливають, Легкі […]...
14. ПІСЛЯ ДОЩУ Дощ одшумів, і спориші понурі Принишкли – настрахалися грози. Кущі жоржин мокрісінькі, мов кури, Обтрушуються стиха від роси. В очеретах […]...
15. “Озер поліських дзеркала…” Озер поліських дзеркала З ромашками при березі. І тінь крила, і два весла, І хмарка біла проплива, Розтанувши у безвісті. […]...
16. РИТМ + Коли йде дві струнких дівчині – ще й мак Червоний в косах – – десь далеко! молоді планети! Пливуть. […]...
17. ДО ДМИТРА ЛЕЛИКА (ЦУГФІРА) Не в гарячій Італії, В душних казематах, А у своїй рідній хаті Зійшлися ми ся, брате. Да що з того, […]...
18. 15. СЕРЖАНТИ (Напис до фото) Ліс. Галява. Дерева навкруг. А під ними, вдягнувши обновку, – Ми, сержанти зенітного полку, Командири гарматних обслуг. Я стою десь […]...
19. “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
20. “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
21. “Замовкніть всі: великий час прийшов…” Замовкніть всі: великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати. На терезах […]...
22. “ЦВІТЕ ТЕРЕН…” Сині сливи, осмута сива.. (З неопублікованого вірша 1967 р.) На вигнанні – над яром десь, в ровах, На пустирі, в […]...
23. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...
24. ПОСЛАННЯ Немов розтятий стиглий ананас, В якому зерна ніби самоцвіти, Співуче серце віддаю для Вас, Для Ваших кіс. О будь же […]...
25. НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер […]...
26. МАКИ Пам’яті Миколи Шопши Дощ відшумів і стих, Світ у ясній блакиті. Жаль тільки маків тих, Що облетіли в житі. Грізно […]...
27. 1. ПІДЛИССЯ Дитячий світ – широкий світ! Он там, за Білою Горою – Ліси і пригорки… Хтось білою рукою Зелену плахту кинув […]...
28. “Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на […]...
29. ЛЕТЮЧА ФРЕСКА – Василю Іллічу, а дощі не змиють оті ваші малюнки на бетоні? – Не змиють. Графіт міцно в’їдається в пори… […]...
30. “Над моєю долею…” Над моєю долею Громи погейкують… Снять чиїмись думами Голови цегейкові. А мені б неспокою Та пряного вітру. Цілувать сопілку, Обіймати […]...
31. САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
32. 16. У ТАТРАХ Це було в словаків, там, де Татри сині На шляху від Нітри і до Глаговця. Хлібороби в селах, щирі і […]...
33. “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
34. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
35. ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
36. ЗАПОВІТ Не прикладай настурції до уст, Бо ще не знаєш, що таке цикута. Із помаранч у повні літа яд. Прикриє неба […]...
37. СТРІЛЕЦЬ. З німецького, Ф. Шіллера – Не волів би-сь, милий синку, Йти з ягнятком на толоку? Вно пасеться божу днинку Берегами при потоку. – Ні, […]...
38. ДЕСЬ ПІШОВ ДОЩ Десь а можливо й тут пішов такий дощ дощ пішов такий що стало нікому й нікуди витягати допіру втонулого від […]...
39. ОЧІ І Спочатку – небо. Безмежне, як чекання. Потім у небі крапка. Потім тире. Потім нулі ілюмінаторів. І врешті – очі […]...
40. “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...