Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КВІТНЕВІ БАГАТТЯ

Іду таким квітнево-молодим!
Весна димучі коси розплітає.
А дим весни –
не той осінній дим,
який звисає смутком над літами.

Не все, не все згоріло восени,
напровесні роботи ще багато.
Навіщо нам торішні бур’яни?
У полум’я цю гнилість,
у багаття!

Нехай нещадне вогнище бере
оце минуще, перелітне сміття,
нехай золою стане все старе
і порохом розвіється по світу.

Крізь пальці струменить озимина,
життя нам усміхається, братове.
Димить земля тужава, запашна,
згинається лоза зеленоброва.

Парують відволожені грудки,
квітневе поле квітне, молодіє…
Осінній дим солоний та гіркий,
а дим весни –
солодкий, мов надія.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


КВІТНЕВІ БАГАТТЯ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО