ПОЕТ
Я жив не раз, хоч не в одній оправі,
Вмирав не раз і знову воскресав,
Серцями людськими, мов каменем, кресав,
Втопивши біль у віковій заграві.
Тоді, як ви плелися невеселі,
Опутані кайданами в катівні,
Мартинови під ваші сни наївні
Мені стріляли в груди на дуелі.
Я не вмирав. На прив’язі міцному
Мене, мов пса, покірні холуї
Тримали в закутку холодному, тісному,
Закинувши в віддалені краї.
Та не піддавшись зарібку легкому,
Я не прислужував ніколи і нікому.
09.02.1956
(2 votes, average: 2,50 out of 5)Related posts:
- ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
- ПОЕТ І ПРИРОДА Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]...
- “Тисячолітній дуб в Холодному Яру…” Тисячолітній дуб в Холодному Яру, Воскреслий з небуття маленький хутір Буда. Як мало важить те, що я колись умру, Як […]...
- ЛЕБІДЬ Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля, – Я чую крик пісень, Той […]...
- ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
- ПОЕТ тужить над долею світу від 10 до 13.20 об 11.10 іде до кльозету розстібає ширінку застібає ширінку вертається і “апять” […]...
- ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
- ПОЕТ Не мати нічого до бога. А доля йому не дала не те що прямої дороги, а й частки живого тепла… […]...
- ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
- ПОЕТ Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі. Серед суворих стін Німу […]...
- ПОЕТ Тисячойменний велів власну творчість двигнути і стати подібним до риби солоних глибин, на яку налягли тисячі тонн води і яку […]...
- ПОЕТ Тодосеві Осьмачці Ціле життя він груз в самотності – з очима білими, як дим. Із каламутних вод витягував слова і […]...
- ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
- ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
- МАЛИЙ ПОЕТ Я знав його, і болісно було. Він говорив про зорі, туберози, вкривав волосся піт туберкульози, і сині смуги креслили чоло. […]...
- ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...
- СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
- МОЛОДИЙ ПОЕТ Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря, мов не ліси хвилюють, а моря, та в серце […]...
- ПОЕТ ЗАПИТУЄ Любов к отчизні, де героїть,- поет повчає земляків, але сирітства їх не згоїть рядок, що з неба їм злетів. Бо […]...
- “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
- N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
- ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
- “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
- “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
- 4. ПАСТУХ ПУСТАЙ, ПОЕТ, БАРОНСЬКИЙ СИН Михайло Пустий – оповідач і казкар, лемко зі Східно-Словацького краю. Був пастухом громадських кіз. З його вуст записано багато казок, […]...
- БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
- “Вже літа відлітували…” Вже літа відлітували. Літо. Спокою ж нема. Гирю, що в одній тримали, Не утримать обома… Перемнеться, перетреться, Розхлюпнеться до основ. […]...
- “Я серджусь на себе, повірте…” Я серджусь на себе, повірте! Давніше бажала Твердих, чоловічих долонь З мозолями від списа, Не витончених, без прикрас, Бідою порепаних. […]...
- ЧАРИ НОЧІ Лягла на всьому вечірня втома. Палає місто, мов дивний храм. І розтинають ніч невагому Квадратні очі віконних рам. Ці чари […]...
- “Терор? Ет!” Терор? Ет! Те – у дует, Те – … Ет! Теза газет: Естет се – Не Гоген, Не Моне феномен; […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- РЯДКИ НА ДЕСЯТОМУ РОЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Мої вірші – як батоги, Понад головами хохляцькими, Бо то наріст – не вороги – З пнів (московського, або ляцького), […]...
- БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
- “не ті що стріляли у спину…” не ті що стріляли у спину не ті що прийшли як святі а потім свою Україну від себе ховали не […]...
- КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
- БЕЗ ТАБУ Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]...
- ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ Поміж нами снігами простелилася віддаль, непривітна, холодна, поміж нами – снігами… Нема тебе, рідна, і душе моя, наче голодна. Вкотре […]...
- “У світі злому і холодному…” У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль? Чи будем […]...
- “Я жив у пні обпаленім…” Я жив у пні обпаленім, як вуж. В отарі крадьки вим’я ссав овече. Вмирав вояк безвусий, безоруж. Вповзав мій жаль […]...
- СОВІСТЬ Екран, мов зів’ялий папір похоронки, закліпав холодним промінням і згас. Горять уже люстри. Кінець кінохроніки… Чого зажурився, товаришу Ганс? Чого […]...