Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МАЛИЙ ПОЕТ

Я знав його, і болісно було.
Він говорив про зорі, туберози,
вкривав волосся піт туберкульози,
і сині смуги креслили чоло.

Казав, що місяць – чарівний бляхар,
коваль монет, буддист золотолобий,
що монументи – лиш крихкі оздоби,
а міти воєн – столики для карт.

В своїй кімнаті, темній і тісній,
слова снував, пісні та шепеляві.
Здавалось – палець б’є в кістлявий клявіш,
та струн не стріне, де ростуть пісні.

Здавалось, що лиш літери і коми
залишить нам, коли залишить нас.
Та тихий сад зростав у мнимих снах,
щоб стати світом у тоненькім томі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


МАЛИЙ ПОЕТ - РУБЧАК БОГДАН