Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ

Поміж нами снігами
простелилася віддаль,
непривітна, холодна,
поміж нами – снігами…
Нема тебе, рідна,
і душе моя, наче голодна.

Вкотре я дослухаюся трубки,
Набираючи номер далекого міста –
Тільки тихі віддалені звуки
В порожнечі, неначе космічній.

…То ковтнувши монети
На довгу розмову,
З того краю планети
Донесе твою мову.
Милий голос шепоче,
(станеш весь тоді слухом),
Наче подих лоскоче,
Буйним сповнює духом.
І зіщулився простір,
І наблизились губи…
За мембраною просто –
Недосяжна і люба.

1972 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ - БАБІЙ СТЕПАН