“Край ты мой заброшенный…”

Related posts:

1. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
2. А знаешь край? Гр. А. К. Толстой Ты знаешь край, где все обильем дышит? Гр. А. К. Толстой …А знаешь край, где хижины […]...
3. “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
4. ЧЕРЕМУХА Черемуха душистая С весною расцвела И ветки золотистые Что кудри завила. Кругом роса медвяная Сползает по коре, Под нею зелень […]...
5. “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...
6. “Край Хвалинського бурого моря…” Край Хвалинського бурого моря Шкуратяні намети – як гать. А до них у плазучій покорі Піддобритись князенки летять. Там на […]...
7. “О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...
8. “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
9. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
10. “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
11. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
12. “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
13. “Голубая кофта. Синие глаза…” Голубая кофта. Синие глаза. Никакой я правды милой не сказал. Милая спросила: “Кружи ли метель? Затопить бы печку, постелить постель”. […]...
14. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
15. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
16. ВОРОНА Вот ворона на крыше покатой Так с зимы и осталась лохматой… А уж в воздухе – вешние звоны, Даже дух […]...
17. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
18. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
19. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
20. ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...
21. “Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...
22. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
23. СТАЛЬНАЯ ЦИКАДА Я знал, что она вернется И будет со мной – Тоска. Звякнет и запахнется С дверью часовщика… Сердца стального трепет […]...
24. ЖАЛОБЫ АЛКОГОЛИКА Ах, чтоя делаю, зачем я мучаю Большой и маленький свой организм? Ах, по какому же такому случаю? Ведь люди борются […]...
25. “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
26. КРАЙ КОМІНКА В моїй хатині тепло, сухо, Палають весело дрова; Надворі стогне завірюха, Мов звір голодний завива. І наддає пергу гризоті Та […]...
27. “Ах, метель такая, просто черт возьми…” Ах, метель такая, просто черт возьми. Забивает крышу белыми гвоздьми Только мне не страшно, и в моей судьбе Непутевым сердцем […]...
28. ВЕТХАЯ ИЗБУШКА Ветхая избушка Вся в снегу стоит. Бабушка-старушка Из окна глядит. Внукам-шалунишкам По колено снег. Весел ребятишкам Быстрых санок бег… Бегают, […]...
29. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
30. РАЙСКИЕ ЯБЛОКИ Я когда-то умру – мы когда-то всегда умираем,- Как бы так угадать, чтоб не сам – чтобы в спину ножом: […]...
31. ПОРОША Еду. Тихо. Слышны звоны Под копытом на снегу. Только серые вороны Расшумелись на лугу. Заколдован невидимкой, Дремлет лес под сказку […]...
32. Я трамваем не поеду Я трамваем не поеду, Осень рельсы заметает. Я останусь просто дома У раскрытого окна. Соберу в ладони звуки, Как туманы […]...
33. ПЕСНЯ ПЕВЦА У МИКРОФОНА Я весь в свету, доступен всем глазам,- Я приступил к привычной процедуре: Я к микрофону встал как к образам… Нет-нет, […]...
34. ТАК СЛУЧИЛОСЬ – МУЖЧИНЫ УШЛИ Так случилось – мужчины ушли, Побросали посевы до срока. Вот их больше не видно из окон – Растворились в дорожной […]...
35. “Нет, молодость, ты мне была верна…” Нет, молодость, ты мне была верна, Ты не лгала, притворствуя, не льстила, Ты тайной ночью в склеп меня водила И […]...
36. ПРОЩАНИЕ А напоследок я скажу: прощай, любить не обязуйся. С ума схожу. Иль восхожу к высокой степени безумства. Как ты любил? […]...
37. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
38. ЛІЧБА Многовмістима ця лічба все зрахувала: дати, роки і розіклала на губах минувшину на “доти” й “доки”. Розкинеш руки – ось […]...
39. “Сегодня старый ясень сам не свой…” Сегодня старый ясень сам не свой,- Как будто страшный сон его тревожит. Ветвями машет, шевелит листвой, А почему,- никто сказать […]...
40. КОЛИЗЕЙ Собирал Колизей много веков И друзей, и врагов. И стоит у стен гул – Камень до сих пор не уснул […]...