Як не любить той край, де вперше ти побачив

Як не любить той край, де вперше ти побачив
солодкий дивний світ, що ми звемо життям,
де вперше став ходить і квіткою неначе
в його теплі зростав і усміхавсь квіткам!

Як не любить той край, що дав тобі і силу,
і гострий зір очей, і розум молодий,
і далі, що тобі красу свою одкрили,
і моря голубий, розгойданий прибій…

Він радість у труді і творчих дум польоти
тобі для слави дав, як шум гаїв і рік,
як сяйво сонячне усій твоїй істоті,
як весни, що до їх тепла ти серцем звик.

З тобою він у снах і наяву з тобою,
ти разом з ним ростеш і змінюєшся з ним,
милуєшся його нетлінною красою,
бо він – твоє життя, твоя любов, твій дім.

1955

(4 votes, average: 2,50 out of 5)

“І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...

“Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...

“Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...

“Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...

“Любить метелик пишну троянду…” Любить метелик пишну троянду, Почасту-часто кругом літає, Його ж самого ніжнокрилого Золотом сонце любо ‘бливає. Кого ж кохає пишна троянда? […]...

КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...

Чому тебе не любить влада – знаю Чому тебе не любить влада – знаю, Ти перед нею завинив одним: Ти завжди був i є для них чужим, […]...

Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Не проклинай! Знайди душевнi сили Хоча б за те подякувати їй, Що […]...

Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...

А знаешь край? Гр. А. К. Толстой Ты знаешь край, где все обильем дышит? Гр. А. К. Толстой …А знаешь край, где хижины […]...

“Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...

“Край ты мой заброшенный…” Край ты мой заброшенный, Край ты мой, пустырь, Сенокос некошеный, Лес да монастырь. Избы забоченились, А и всех-то пять. Крыши […]...

“Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...

“Любить иных – тяжелый крест…” Любить иных – тяжелый крест, А ты прекрасна без извилин, И прелести твоей секрет Разгадке жизни равносилен. Весною слышен шорох […]...

“Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...

“Край Хвалинського бурого моря…” Край Хвалинського бурого моря Шкуратяні намети – як гать. А до них у плазучій покорі Піддобритись князенки летять. Там на […]...

“О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...

ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...

“Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...

“Хтось любить одяг, модний до дрібниці…” Хтось любить одяг, модний до дрібниці, А чи хороми пишні, як божок. А я люблю, щоб гнулися полиці І етажерки […]...

ЛЮБИТЬ. МОЛИТЬСЯ. ПЕТЬ Любить. Молиться. Петь. Святое назначенье Души, тоскующей в изгнании своем, Святого таинства земное выраженье, Предчувствие и скорбь о чем-то неземном, […]...

“Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...

“Так любить душа одинока…” Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так […]...

“Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...

“З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...

ЗЕМЛЯ, ЄВШАННА, ТОПОЛИНА Нема на світі України, Немає другого Дніпра. Т. Шевченко Земля свшанна, тополина, той неповторний рідний край, що з ним зв’язала […]...

“Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...

“Любить – идти,- не смолкнул гром…” Любить – идти,- не смолкнул гром, Топтать тоску, не знать ботинок, Пугать ежей, платить добром За зло брусники с паутиной. […]...

“Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...

“В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...

“Боже мій, я всю тебе побачив…” Боже мій, я всю тебе побачив, Але таємниці не сягнув, В перший вечір наш такий гарячий Цілу ніч із думкою […]...

“Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...

“Я берег побачив на спаді туману…” Я берег побачив на спаді туману, зозулю почув, що кувала свій жаль, відчув, як поволеньки літечко тане, збагнув, як поволі […]...

ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...

Від ревнощів стільки трагічних історій Від ревнощів стільки трагічних історій, Та ми не вчимося нізащо. Як любить тебе, не потрібен ніхто їй. Не любить – […]...

ЗИМОВІ ПТИЦІ Стоять, зіщулившись, бори, Ведмедям літо сниться. Метуть сніги, гудуть вітри, А як же бути птицям? Ані поживи, ні тепла, Ні […]...

“Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...

VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...

“Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...

СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...

Related posts: