“Далекий вогник в полі край села…”

Related posts:

1. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
2. “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
3. ВЕЛИКІ СЕЛА Великий Житин, Великі Цептцевичі, Великий Стидень… Народе мій, оце твої джерела, Колиски твого роду і надій. Вросли могутньо ці великі […]...
4. “Суцільні хмари обрій заступили…” Суцільні хмари обрій заступили, Лягла на землю безпросвітна мла. Здається, сонце вже не має сили І годі ждати світла і […]...
5. 23. МИГОТЛИВИЙ ВОГНИК Мушу ломити тіло своє для Тебе, щоб перевтілитись в душу. Мушу ломити кров свою з Тобою, щоби проглянути по той […]...
6. “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
7. ЩЕ ТЛІЄ ЗГАРИЩЕ СЕЛА Ще тліє зарище села, Валяються фашисти вбиті… Учора битва тут була. Опухлики і Невель – всі ті Місця затямим, кожен […]...
8. ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
9. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
10. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
11. СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
12. “У чистім полі, в полі на роздоллі…” У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – […]...
13. ДАЛЕКИЙ ГУДОК Як плакала чайка під сонця промінням Як гралось проміння на смілім крилі І тоне повітря у просторі синім Заплутуєсь вітер […]...
14. У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ! У полі, гей, у полі Літають три соколи, А я собі думаю, Чому я крил не маю? Коби ж то […]...
15. ЗЕМЛЯ, ЄВШАННА, ТОПОЛИНА Нема на світі України, Немає другого Дніпра. Т. Шевченко Земля свшанна, тополина, той неповторний рідний край, що з ним зв’язала […]...
16. В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, […]...
17. “Світе любий, таємний, далекий…” Світе любий, таємний, далекий, Так, як зоряні ночі Вкраїни, Як лелека в ту світлу країну, Я полeчу туди, як лелека. […]...
18. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
19. Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
20. “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
21. НА ІГОРЕВІМ ПОЛІ Ой у полі та стернистому, на старому Деревлянистому, явори стоять, гойдаються, ще й вітрами умиваються. Там Сварог схиливсь над стернями, […]...
22. РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
23. “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
24. СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...
25. Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
26. “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
27. ЕМІГРАНТСЬКА ПІСНЯ Є на світі такі волоцюги, Що не вірять ні в Бога, ні в чорта, Що залюблені в прапорні смуги Кораблів […]...
28. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
29. “Останні дні осіннього тепла…” Останні дні осіннього тепла, В повітрі ніжність і печаль розлита. Над острівцем далекого села Біліє хмарка, сонцем перемита. А степ […]...
30. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
31. “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
32. ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
33. ОСІННЯ ВИШНЯ Все менше світла і тепла, Коротші дні і довші ночі. І раптом вишня зацвіла Побіля шляху на обоччі. Пожовкле лися […]...
34. “Час як мигтить… Не встигаєш…” Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]...
35. “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
36. НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
37. “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
38. “Візьмеш у жменю сонного насіння…” Візьмеш жменю сонного насіння І не пізнаєш власної руки, – Най синій день, най у землі коріння, Жіночий сміх і […]...
39. ПОСВЯТА Володимиру Луціву – великому галичанину у діаспорі, що рідною піснею і бандурою славив Україну в усьому світі. Ви, Маестро, вродились, […]...
40. РОЗДУМ НА ГРАБНИКУ На нас дивляться тут з фотографій померлі. Дивляться, мов запитують… А запитувати, мабуть, є що: “Чи по правді живеш? – […]...