Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ВЕЛИКІ СЕЛА



Великий Житин, Великі Цептцевичі,
Великий Стидень…

Народе мій, оце твої джерела,
Колиски твого роду і надій.
Вросли могутньо ці великі села
У пісках навіть, чи в землі рудій.
Хай молодь вже здебільшого у місті…
Великі села, радосте моя,
Встають дерва юні над обійстя
І дітьми висипа на двір сім’я.
Тут гнізд і гнізд, як ні в однім куточку
(Полісся ж бо притулок для лелек),
Тому так густо донечок, синочків
Знаходять в пори повеней і спек.
Хтось тратить пам’ять і своє обличчя,
За долею блукає по світах…
Та втомлене додому серце кличе,
І безпомильно повертає птах.
Тут міцнотілі лагідні дівчата,
Із висіяним вусом юнаки,
Неначе наша пісня розпочата,
Задумана в любові на віки.
Великі села – то велика сила,
Що витоки глибокі стереже,
Плекає крону, корінь береже
І сіє квіти на святих могилах.

1976 р.



ВЕЛИКІ СЕЛА - БАБІЙ СТЕПАН
 »