А знаешь край?

Related posts:

1. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
2. “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
3. “Край ты мой заброшенный…” Край ты мой заброшенный, Край ты мой, пустырь, Сенокос некошеный, Лес да монастырь. Избы забоченились, А и всех-то пять. Крыши […]...
4. “І шум людський, і велемудрі книги…” Я помчусь по дикой степи, Я надменно сброшу я Образованности цепи И вериги бытия. М. Лермонтов І шум людський, і […]...
5. “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...
6. “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
7. ВЕСЕЛЫЙ ЧАС Братья, рюмки наливайте! Лейся через край, вино! Все до капли выпивайте! Осушайте в рюмках дно! Мы живем в печальном мире; […]...
8. “О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...
9. “Край Хвалинського бурого моря…” Край Хвалинського бурого моря Шкуратяні намети – як гать. А до них у плазучій покорі Піддобритись князенки летять. Там на […]...
10. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
11. “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
12. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
13. О КРАСОТЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ ЛИЦ Есть лица, подобные пышным порталам, Где всюду великое чудится в малом. Есть лица – подобия жалких лачуг, Где варится печень […]...
14. “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
15. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
16. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
17. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
18. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
19. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
20. Теперь я мертв. Я стал строками книги Теперь я мертв. Я стал строками книги В твоих руках: И сняты с плеч твоих любви вериги, Но жгуч мой […]...
21. ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...
22. “Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...
23. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
24. “Какая ночь! Яне могу…” Какая ночь! Яне могу. Не спится мне. Такая лунность. Еще как будто берегу В душе утраченную юность. Подруга охладевших лет, […]...
25. “Недопите вино…” Недопите вино, Шоколаду надламна плитка… І тебе вже давно За снігами-тернами не видко. У вікно весняне Мені променем, раптом, заграєш?.. […]...
26. Светлана Викторовна Бинат Жить – бегущая река. Всю жить, как в зеркале я вижу, Как-будто кистью гон кладу. Как черный цвет я ненавижу! […]...
27. ЛИЦА Бывают такие лица, В которых даже за полночь В глазах остаются блики От восходящего солнца. Шагаю дорогой пыльной, Гудят усталые […]...
28. “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
29. КРАЙ КОМІНКА В моїй хатині тепло, сухо, Палають весело дрова; Надворі стогне завірюха, Мов звір голодний завива. І наддає пергу гризоті Та […]...
30. Предел Д. В. Философову Сердце исполнено счастьем желанья, Счастьем возможности и ожиданья,- Но и трепещет оно и боится, Что ожидание – […]...
31. ПЕСНЯ О МОЕМ СТАРШИНЕ Я помню райвоенкомат: “В десант не годен. Так-то, брат! Таким, как ты, там невпротык,”- и дальше смех,- Мол, из тебя […]...
32. “В тот вечер не гудел стрельчатый лес органа…” В тот вечер не гудел стрельчатый лес органа, Нам пели Шуберта – родная колыбель. Шумела мельница, и в песнях урагана […]...
33. ПОБИРУШКА Плачет девочка-малютка у окна больших хором, А в хоромах смех веселый так и льется серебром. Плачет девочка, и стынет на […]...
34. ДОМБІ І СИН Капітан Катль говорить: То має бути вікопомна ера: Твій Вальтер ущасливить нас обох – Нехай тоді, покинувши свій льох, На […]...
35. Лица уходят из памяти Лица уходят из памяти, Как прошлогодние листья. Осень оставила только Утра хмурого привкус. Лица уходят, но изредка К сердцу подходит […]...
36. Погибшим в 1943 году в Эльтигене Я слышу голоса больные, Глухие, всем ненужные, чужие. Я вижу руки, в страхе вскинутые, И лица, в боли опрокинутые. На […]...
37. ЦЫГАНСКАЯ ПЛЯСКА Возьми, египтянка, гитару, Ударь по струнам, восклицай: Исполнясь сладострастна жару, Твоей всех пляской восхищай. Жги души, огнь бросай в сердца […]...
38. БАЛЛАДА О БОРЬБЕ Сpедь оплывших свечей и вечеpних молитв, Сpедь военных тpофеев и миpных костpов Жили книжные дети, не знавшие битв, Изнывая от […]...
39. РАЗЛУКА О дева, дева, Звучит труба! Румянцем гнева Горит судьба! Уж сердце к бою Замкнула сталь, Передо мною Разлуки даль. Но […]...
40. ТУЧИ Тучки небесные, вечные странники! Степью лазурною, цепью жемчужною Мчитесь вы, будто как я же, изгнанники С милого севера в сторону […]...