ЯРОСЛАВНА

Related posts:

1. ПОЕЗІЯ Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]...
2. “Впало сонце в вечірню куряву…” Впало сонце в вечірню куряву. Тиша виповзла за село. Нашорошилось небо буряно І погрозами загуло. Ніч підходила з гуркотінням, Ніч […]...
3. ЯРОСЛАВНА не знаю як прочитати залізний степовий запах скигління чайки багрець неба ось айва б’є поклін землі дрижить струна? тятива? де […]...
4. “Полиняє моя чорнобровість…” Полиняє моя чорнобровість, Мов пророчиця років – зозуля, В дивовижному ритмі доби. І не мучмо свідомість, Не повторюймо всує, Що […]...
5. СПРОБА МІРИ Від роздолля біль під серцем: леле, що за глибина! Синь-блакить черпав наперстком, щоб добутися до дна. Та блакиті прибувало, хоч […]...
6. “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
7. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ (Із “Слова о полку Ігоревім”) Никнуть плавні на світанні в лузі: Ярославна плаче блідолиця. На валу, ридаючи у тузі, Руки ламле, квилить, як зегзиця: “Полечу […]...
8. “Вона жива, любов моя єдина…” Вона жива, любов моя єдина, ніщо її у серці не уб’є. Примара щастя огортає димом обличчя неціловане твоє. Не треба […]...
9. НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
10. Плач Ярославни В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. “Полечу,- каже,- зигзицею, Тією чайкою-вдовицею, Та понад […]...
11. “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
12. ДВІ НОЧІ КОХАННЯ 10 Ключ тремтить у руці. Заходимо в двері одверті. Торкаю пальцями твоє лице, до пучок прилипають черти. 11 Вхожу у […]...
13. “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
14. 17. РОЗРУШИЛ ЄСИ КРЕСОМ Ти розрушив хрестом смерть, – і воскресали блискавки з утроб загробних, розтинали світ і просвітлювали темні надра. І ми садили […]...
15. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
16. Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку Із чужини хтось приніс, – І по цілій Україні Розлилося море сліз. Наче темна ніч осіння, […]...
17. ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
18. АПОКРИФИ ВЕСНИ Дерева нагнула блакить, і стало тепліше від неба. Ти руки в цвіту намочила і, вимивши тіло, в’язала плоди. Закільчилось в […]...
19. “У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...
20. “Не можу пригадать, кого я ждав…” Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста; з безодні висла гілка світова на захід, мов крижина чиста. […]...
21. КОРОТКА ПОДОРОЖ 1. МІСТО Св. АВГУСТИНА Ви там почуєте в дощах гугняві кроки Понса де Лєона й Менендеза, розбиті сльози серць старих […]...
22. “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
23. МАЛА ЛЕГЕНДА Корився він по норах і печерах, та ніжности у камені замало : старих світів коричневе череп’я його безсилі стопи протинало. […]...
24. РИБАЛОНЬКА Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити […]...
25. “Коли розтане доранкова мла…” Дружині Вірі Коли розтане доранкова мла І перуанська запарує кава, Твоя рука, зичлива і ласкава, Теплом торкається мого чола. Доба […]...
26. З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
27. СТУСОВА КРИНИЦЯ Жадливо пив джерельну силу Стус Із материнської в селі криниці, Щоб невзабарі, вдавшись до Столиці, Зірвати з горла брежнєвський мотуз. […]...
28. СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...
29. РОЗУМІННЯ Мене п’янить природа, як вино, пробуджує в свідомості прадавнє. …бо квітка ця – сльоза, яку давно зронила на валу княгиня […]...
30. В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
31. До н. к. с Зранку в холодну могилу Ти жертвою часу лягла; Без жалю загублено силу… А в мене пак гадка жила: Що повівом […]...
32. СОН СВЯТОСЛАВА На тесовім ліжку укривали чорним ліжником мене із вечора. Черпав срібним кухлем виночерпій синього вина мені з отрутою. Сипали мені […]...
33. “ЗЕМЛЯКИ ЗУСТРІЛИСЬ ЗНЕНАЦЬКА…” Земляки зустрілись зненацька, Не бачились років зо три. Шинкарка – мальована цяцька – Налива бозна по котрій. В келишках мов […]...
34. БЕАТРІЧЕ триясна Беатріче! ангели послужливо тримають зорепадний трен усохла райська яблуня зазеленіла вічний бард тратить свідомість від самого погляду любови прийми […]...
35. СОН Лягав у спокої – прокинувсь у тривозі… І той вогонь, що тіло п’ятнував, палив нутро… Я на щоці чув сльози… […]...
36. НА ТЕМУ КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ Комусь секс (що то ситі), кажуть, в горлі стоїть, То не той хворобливий із назвиськом “хіть”, Той високий – коли […]...
37. “Я – Леда, ти – цитаделя…” Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]...
38. “Планету всю досліджено і вивчено…” Планету всю досліджено і вивчено, І відкриттям все важче потрясти Свідомість нашу, що стає космічною, І мисль людську, що осягла […]...
39. “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
40. ШІСТЬ 1 І тіло, мов стежку розсади, покриють веснянки квітів, між клубами виростуть мальви і стиснуть тебе суквіттям; а потім між […]...