Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“А я жив сотні років тому…”

А я жив сотні років тому
Та орав волелюбне роздолля
Серед нетрів і пущ предковічних
І любив, так любив Ярославну
Під зіницями диких зірок.
Та прощався із нею край поля,
Як виходив на прю з ворогами…
І не згинув я в лютому герці,
Зажили мої рани глибокі,
Бо з Путивля вітри прилітали
І приносили чисті надії…

А я жив тридцять років тому
І любив, так любив Ярославну,
Та прощався із нею край поля,
Як Вітчизну ішов боронити…
Я не вмер у солдатськім окопі,
Зажили мої рани глибокі,
Бо з Путивля вітри прилітали,
У джерелах любові умившись…

А я жив у прийдешніх віках
І любив, як любив Ярославну…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“А я жив сотні років тому…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР