17. РОЗРУШИЛ ЄСИ КРЕСОМ

Related posts:

1. НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
2. ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
3. “Планету всю досліджено і вивчено…” Планету всю досліджено і вивчено, І відкриттям все важче потрясти Свідомість нашу, що стає космічною, І мисль людську, що осягла […]...
4. 1. ВОЛОДИМИР Із давнини сходить, із глибин, Підводить гордо голову на кручах… Тверда рука, енергія кипуча – І рід слов’янський – мов […]...
5. МОЄМУ МОРЮ Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не […]...
6. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
7. “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
8. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
9. ПОЕЗІЯ Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]...
10. КАТЕРИНА БІЛОКУР: ПІЖМУРКИ КВІТІВ Квітка ховається за квітку, грається з глядачем у піжмурки, не з’являється доти, поки її не назвеш: “Ти, квітко блакитна, що […]...
11. ХВАЛА ЗВУКУ Куди спішити дереву чи квітці? Підносить зріст угору, наче східці, насіння слів і захвату пилок на висоту довершених думок. Лускою […]...
12. “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
13. “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
14. П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...
15. “Видобувати з тіла звуки…” Видобувати з тіла звуки – Глухі глибокі стогони з глибин, Звести в екстаз солодкі наші муки, Щоб крізь туман в […]...
16. ЯРОСЛАВНА розвісила на баштах тугу розпустила плач над мурами Путивля який звисає на жердках років і звогчує свідомість ярославна розстелила тіло […]...
17. В ОГОРОДІ ХМЕЛИНОНЬКА В огороді хмелинонька Грядки устилає; Промеж людьми дівчинонька О, горько ридає. Що ж хмелина зелененька, Що не в’ється вгору? Що […]...
18. “Конкістадори відкрили…” Конкіскадори відкрили За морем нові суходоли, Я – нашу Італію В вінку виноградників Під сходом і заходом сонця Від гір […]...
19. “вміння пасти левів…” вміння пасти левів досягається наївністю вона звичайно не ти вона має тіло і тінь вона не виходила поза обрій як […]...
20. “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
21. “так спроквола надходить” так спроквола надходить найтісніша на світі ніч і заступає одним-едине моє вікно і заступає зеленими очима заступає червону потоптану траву […]...
22. “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
23. В РОЗДУМАХ ПРО ВІЧНЕ Перед мороком потойбічності Обіймає серце тривога: Чи зустрінемося у вічності?.. Я хотів би просити Бога. Бути поруч серед безмежності, Де […]...
24. ВЕЛИЧ БРОДУ НЕВМІННЯ виробники попелу – осель від мосту загроза виживання до самоспалення зігрітих агонізує охоплений втратою вміння плавати налипання шовкових сорочок протягом […]...
25. 1. МОЛИТВА Душе істини, вселися в нас і ясністю обмий нам сліпоту з очей. Зайди у наші немочі і приложи листок цілющости […]...
26. “Гаптує дівчина й ридає…” Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцують згуки на дзвіниці, І плаче […]...
27. “Не можу пригадать, кого я ждав…” Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста; з безодні висла гілка світова на захід, мов крижина чиста. […]...
28. ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
29. І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З […]...
30. ТРАВНЕВІ НОЧІ Я люблю в травневі ночі У своєму селищі Слухають співанки дівочі, Молоді веселощі. Від весни та від любові Ходять хлопці […]...
31. ВИГНАНЕЦЬ В свято – день, розірваний надвоє. День з маленькою павзкою. Ранок, що молодість нашу нагадує, Вечір, що видається казкою. Це […]...
32. МАЗЕПА XX Не для бенкету, не параду, Відкривши таємниці тьму, Мазепа скликав на нараду Старшину, віддану йому. МАЗЕПА Панове, вже прийшла година […]...
33. ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
34. ЯЛИНКА Далекі дні, похмурі дні Розвіялись, як дим. Та не забудь тих днів мені, Коли я був малим, Коли у панському […]...
35. “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
36. “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
37. “Ми – покоління, кручене брехнею…” Ми – покоління, кручене брехнею, Ми – пагони витоптуваних душ. Духовний гніт, що формував пігмеїв, – І дерево деформував у […]...
38. 11. Богоцвіте Богоцвіте, схили свою голову на нашу землю! Ще небо ледь-ледь благословляється на світ. Ще треба, щоб вітер вимів кожний завулок […]...
39. ЧЕРВОНИЙ АКОРД Тісніше – плече до плеча, хтось перший між нами почав. І зала грозою заграла, і спалахом нас освітив “Інтернаціоналу” пророчий […]...
40. “Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...