Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

МОГИЛИ

обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]

МАНДРІВКА В ЧОРНУ НІЧ

Між скибами застиглих вечорів замовкли люди. Ридають в темряву жінки, без лон, без немовлят. І нерухоміють в устах слова, бубнявіє […]

“14. бо…”

бо тілá в любові протикаються щілинами крізь стіни небуття і задихаючись вдихають час який спиняється на мить і рухається по […]

ЛІС

вже тридцять літ шумить березове гілля крізь білі спомини і пам’ять літ білизною вгинає сніг гілля блідих беріз як найдивнішу […]

ВЕЛИЧАННЯ

Як кадилом задихалося всеночне, і на утренях від ночі віддирали ранок, облипали ризи непорочні шепотом прочанок. Клеїли молитвами без віри […]

КІНЦЕВЕ

Кругом порозкидані тіні, проколюють тіло дощі. Іти б – та життя під ногами розмокло, гукнути б – у горлі діра, […]

П’ЯТНАДЦЯТЬ

1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]

“7. обривається провалля…”

обривається провалля снів і він приходить кладкою до мого тіла випікає рану де були уста а я цілунками заліплюю провалля […]

ЧОРНИЙ ТРИПТИХ

Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]

ДЗЕРКАЛО

щоденно мучиш дзеркало своє примушуєш його щоб відбивало тебе іншим ніж ти дійсно є тому ти ломишся і гнешся вивертаєшся […]

ОБРЯД ЛІТА

На плотах вмирало пізнє літо, йому світився соняшник в очах і скапував у жито. Господь кропив з живущої руки, але […]

РОКИ

заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]

ОСІНЬ

Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]

“Коли питатимуть за мною…”

Якщо питатимуть за мною, то скажи: у нього була справа в потойбіччі. Сокан Коли питатимуть за мною, то скажіть, що […]

П’ЯТЬ

1. Перехилиться і пригорне чорним чадом волосся, і напоїть п’янливим голосом в росах; ти, зворушений, захлиснешся білим тілом дівочим – […]

“помолимось за нього у церквах…”

помолимось за нього у церквах заплачемо що він для нас несущий жалобно схилимо тіла ідучи відійдем невідхідно звідсіля повернемось туди […]

16. ХОДЯЙ НА КРИЛУ ВІТРЕНЮ

Ступаєм вітру крилом, перехиляєшся через край світу, – і пнуться до Тебе гори, з-під них прориваються води, із них тягнуть […]

МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ

Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]

9. ОДІЯЙСЯ СВІТОМ

Ти зодягнувся у світ, неначе в ризу. З Тебе витікають ріки, ростуть звірі. Кругом Твоєї волі крутяться планети. Зморшками клітин […]

Страница 1 из 1012345678910