Колись давно вона була одна у матері і батька. Звалася царівна. ти прийшла до мене кладкою весни, теплі стопи вигрівали […]

Твою смагляву шкіру мазали оливою південні ранки, сонце рум’янило пополуднями твої уста. Небо хлюпнуло тобі в зіниці, де весною кільчиться, […]

1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]

1 Якби то каструлі були прозорі, якби то тумани борщів були негусті, якби то балачки були недовгі, – ти, може […]

1. Мені свідомістю тече ріка минулого, і падають роки, щоб серце до любови привернулося і гоїло по цей бік (чи […]

давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]

наші тіла збагатилися споминами, доробком дотиків і почуттів, терпцем холодної трави на шкірі під оком місяця і деревієм зір, і […]

будуєш човни поїзди машини які видовжують тебе на метрах кілометрах мегаметрах будуєш літаки ракети які вивищують тебе на небо стискаєш […]

ідуть степами і палицею дум намацують дорогу гупають в тверду засохлу землю нашого сумління дивляться крізь ніч великими очицями бандур […]

Зложивши печалі життя на столі, ступимо білим світлом до Тебе. І промиє нас біллю до білих кісток, і розчинить нас […]

Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]

Вона осіла в моїй підсвідомості, і як лише закрию темрявою очі, її болі вщеплюються в мої нерви і пускають парості. […]

Коли богам останню жертву принесли, і білий вуж пішов людиною на море, – тоді щоранку сонце виходило з-під гори, тоді […]

У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]

Живемо у далеких містах. Вже поля западають під пам’ять. Мушу щодень творити тебе з клаптиків згадок непевних. Спорожніло кругом життя […]