Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Ciudad de Mexico

Коли богам останню жертву принесли,
і білий вуж пішов людиною на море, –
тоді щоранку сонце виходило з-під гори,
тоді щовечора ховалося за гори.

І тонув глибоко вівтар війни
у жовч каміння, піщанцю і глини :
його тиснули в мозок чорні закіптілі черепи
з засохлими в крові очицями людини.

І відійшли тяжкими стопами старі боги,
лягли тілами під бриласті мури
своїх святинь, а з них росли хрести
в бедрастих копулах, що тиснуть на минуле.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Ciudad de Mexico - БОЙЧУК БОГДАН