Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ДО ЧУЖОЇ ЖІНКИ У СТАНІ НЕСПОВНА ЛЮБОВИ (Шарж на традиційну нуту)

1
Якби то каструлі були прозорі,
якби то тумани борщів були негусті,
якби то балачки були недовгі, –
ти, може б, узріла мене на вікні
несповна любови;

а я б не якбикав з пустого вікна
в заглушливу кручу кухонну,
а я б не тужив до затрати ума
несповна любови;

якби ти до місяця вийшла, бездумно
зірвала з рамен сорочки, –
кохав би тебе цілу ніч безнадумно,
не кляв би каструлі й пропащі роки
несповна розуму.

2
На дереві місяць втомився звисать,
на смерть соловей перетьохкав ліщину, –
хоча його роля ніжнити серця,
та май співчуття до пташини!

Роками він тьохкав до твого вікна,
де ниділи бутлі набухлі –
коли безспросвітно тебе пройняла
еротика кухні.

3
Замість поїти цілунком уста,
кинувшись в зім’яті трави –
вічно пригублюєш стерте горня
чорної кави.

Замість нагою одній навмання
кинутись в місячні води –
ти, загортаючи тіло в халат,
лізеш у ложе.

4
Зорі тобі до лиця,
місяць тоді по очі –
вийди на зруб, пригадай
літа дівочі;

трави до статі тобі,
хрускіт гілок засохлих –
як за прозора роса, натягни
мужа пантофлі.

5
Я марю, що груди твої крізь халат
струмують до костей, до крови,
до мозку мого – і качаюсь в кущах
несповна любови;

Уяву мутять твої стегна і стан,
і губи твої коралькові –
приходяться вити з незмірних жадань
несповна любови.

Якщо ти не вийдеш крізь клекіт каструль,
крізь хлипіт борду і крізь шуми –
в розпуці страшний до другої піду
несповна розуму.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ДО ЧУЖОЇ ЖІНКИ У СТАНІ НЕСПОВНА ЛЮБОВИ (Шарж на традиційну нуту) - БОЙЧУК БОГДАН
 »