Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Колись отут були луги…”



Колись отут були луги,
Буяли трави навкруги
І денно, й нощно серед трав
Стрибун-цвіркун сюрчав.

Про що сюрчав? Якби я знав,
Я хмарку був би запитав,
Бджолу спинив би на льоту,
Од сонця золоту;

Перепитав би трьох вітрів,
Прислухався до ручаїв –
Вони ж, напевне, знали,
Душею відчували,

Що тут якоїсь днини
Загуркотять машини,
Впадуть отави долу –
І з лугу стане поле.

А в полі буде жито
Рости, і не тужити,
І колос колихати,
Й поволі забувати,

Що тут колись були луги
Буяли трави навкруги
І денно, й нощно серед трав
Стрибун-цвіркун сюрчав.



“Колись отут були луги…” - ЛУКІВ МИКОЛА