АРПАД
У замку обвалені стелі
Та брухту тисячі тонн.
Хто килими тут розстелить
Між мармурових колон?
У мертвому замку сьогодні
Ніхто не засвітить вогні.
Лиже Дунай голодний
Ноги йому кам’яні.
На вході, роззявивши пащу,
Чатує карбований лев –
Чекає давно пропалих
Дунайських своїх королев.
В саду королівськім пустому
Ясний шелестить листопад.
У даль повернув невідому
Коня степового Арпад.
Куди поведеш свої орди,
В який небувалий похід?
Я знаю, що витязь гордий
З Дунаю не піде на схід!
1945, Будапешт
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- МИСЛИВЕЦЬ Мисливець, веселий і п’яний, Стоїть у дворі короля. І бронзові рани рвані, Видно, йому не болять. З собаками на п’єдесталі, […]...
- “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
- “Листопад, мов квіт, мені запах…” Яблука доспіли, яблука червоні! Максим Рильський Листопад, мов квіт, мені запах, Хоч цвітіння, видиться, позаду. Дня нового піднімаю ляду: Радістю […]...
- БОГДАН. СОФІЙСЬКА ПЛОЩА. 2002 місто майже таке, як хотілось його відлучити. обезранені пальці судомно курличуть на схід. відпочити б від неба, допоки покришиться лід […]...
- “повернення на схід – вершина цих казок…” повернення на схід – вершина цих казок їх серпантинний біг вповільнено а й досі на вимогу бика згортається бузок і […]...
- “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
- “Не дивися так привітно…” Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- “Все, що було, ми забудемо…” Все, що було, ми забудемо, Все, що нема, ми зап’єм, А може, їдучи Рудними, Серце своє розіб’єм. Горами Чорними Рудними […]...
- “Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…” Смуглявий і стрункий. А золоте волосся на вітрі шелестить і плеще за плечем… То заглядає день міський і стоголосний у […]...
- ЗНАМЕНО ПОЛКУ Я завтра іду в Україну, Яку покинув так давно. Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я […]...
- Швачка Ой не п’ється горілочка, Не п’ються й меди. Не будете шинкувати, Прокляті жиди. Ой не п’ється теє пиво, А я […]...
- “Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- Цить! То не хвиля шумить Цить! То не хвиля шумить, Не ріка котить срібні хрусталі. То невпинно пливуть У невідому путь Людські сльози, терпіння, печалі....
- ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
- “Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...
- Із циклу “ЗГОРІЛА КОРЧМА” Я так тебе люблю. За Вінницею – осінь. Іще Південний, а уже холодний Буг, Із винниць п’яний дим лежить в […]...
- “Я вигортаю попіл із каміна…” Я вигортаю попіл із каміна, і ліс мені натрясся на коліна (довкола осінь, листопад, імлисто, а з попелу в відрі […]...
- ЗЛАТА УЛІЧКА* Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, […]...
- МАРИВО На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]...
- У ГАВАНІ Н. М. У гавані південній, галасливій Спочили два великі кораблі; По бурі дикій, по нічній імлі Вони зустрілись: тихі і […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
- “У драмі людській небагато дій…” У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все […]...
- “Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...
- РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
- Я не хочу ни есть, ни пить, ни жить Я не хочу ни есть, ни пить, ни жить, А так: руки скрестить – тихонько плыть Глазами по пустому небосклону. […]...
- Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]...
- “Я щодня питаю в листоноші…” Я щодня питаю в листоноші, Жду листів, – а їх нема, нема… Де ви, рідні, де, мої хороші? Степ і […]...
- “Люблю помріяти перед Тобою…” Люблю помріяти перед Тобою, Свята Софіє у вінку з дерев. Так тихо тут! Замовк моторів рев, І не гуде майдан […]...
- Сільський спокій Люблю і славлю я село, коня і плуг, Час оранки, сівби і урожаю І пісню, повну радості чи жалю, Перестуки […]...
- “Сліпі падають до ями своїх очей…” Сліпі падають до ями своїх очей. Малярі малюють на полотні рямці, по них малюють іще рямці, за ними мертвого коня […]...
- ОДА КИЄВУ НА 1500-ЛІТТЯ Київ – пісне моя, і легендо, і славо, Стольний граде Вкраїни, моєї святої землі. Долітають до нас із часів Ярослава […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
- “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
- “Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...
- МАЙ МУЖНІСТЬ ТИ Май мужність ти зізнатися у всьому: Що вже нема колишнього вогню, Що рада б ти віддатися другому, Що я тобі […]...
- 9 ТРАВНЯ Поема (тільки почата) Лунко асфальт лопоче, Мов дощ об зелений лист. Зненацька, як ласка дівоча, Крізь вітру блакитний свист. Ранок […]...
- Князь Данило у хана Все ж татари не лишили, Не покинули наш край. Незабаром хан татарський Присилає: “Галич дай!” Зажурився князь Данило: “Ми стомились […]...
- ЗАБУТИЙ Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла […]...