ДІТИ

Related posts:

1. А ДІТИ – ХТО? Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]...
2. “Діти не вміють сміятись…” Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]...
3. “Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки…” Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки, – Обставте хрестами дороги, усі перехрестя… Омріяну волю, яку не діждали батьки, Розпродуйте оптом […]...
4. ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ Пристрасні промови, мітинговий бум, А в очах дитячих недитячий сум. Невимовним болем погляди ячать, На обличчях горя й фатуму печать. […]...
5. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
6. “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
7. “Діти просили їсти…” Діти просили їсти, А мати лежала вбита. Їхали кавалеристи. Цокали дзвінкі копита. Дітей узяли на коні. – Дозволь всиновить, майоре! […]...
8. “Діти слави, діти слави…” Діти слави, діти слави! Час ваш наступає: Од Бенеток до Камчатки, Гомін розлягає. Од Бенеток до Камчатки, Од Фін до […]...
9. “Діти улітку складають гербарій…” Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки й цвіт ведмежого вушка; зозулині черевички й сині лісові дзвоники; волові очі та ще […]...
10. “Вони ще діти в білих рантушках…” А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже […]...
11. ЧУМАЦЬКІ ДІТИ “Ідіть, мої діти, Дрібненькії квіти, На могилі станьте Та на шлях спогляньте. Вертається з Дону Чумацтва багато, – Чи не […]...
12. БОГ Я бачив статую свойого Бога, Постріляну. Дивилися з чола Дірки від куль. Сувора засторога Для мене, ще маленького, була. Я […]...
13. “- Бути чи не бути?” – Бути чи не бути? – Терзає все більше і вдень, і вночі. – Людям треба скоріш роздобути Від глузду […]...
14. СЬОГОДНІ У МЕНЕ СВЯТО Ніні Разінковій Сьогодні у мене свято – Лист я одержав твій! І знову горить багаття Любові моєї, надій. Одержать листа […]...
15. “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
16. “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
17. 3. З НАМИ БОГ Вочеловічивши себе, Ти одночасно нас вобожив, вложив у душу неба голубінь, скарав надією і тугою за божим. Вочеловічивши себе, Ти […]...
18. СПІВЧУТТЯ Де ви, грузини, де ж ви, дагестанці? Чечня розп’ята вже; прийдіть вночі Поглянути, бо скоро (завтра вранці) І вас розпнуть […]...
19. ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
20. ТЕКУЧА В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]...
21. КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ З ОРКЕСТРОМ Оркестр тужив і сміявся, Шаленів, вибухав і притихав до шепоту, А скрипка вела своєї. Барабани били себе в груди, Їм […]...
22. “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
23. ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ – Де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, […]...
24. МАКАРІВСЬКИЙ ЯР І степ, і літо, й сонце яре, Долина Висі дорога… І що мені із того яру, Що крізь дитинство проляга? […]...
25. “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
26. “Цвісти взялас третя конюшина…” Цвісти взялася третя конюшина, Невтомних зазиваючи джмелів, Сповзає сонця золота кралина На небі, наче на угнутім склі. І радісно, і […]...
27. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
28. ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...
29. ВИГАДКА Аж не віриться… Людоньки! Царство природи! Запахущі гаї, і луги, й солов’ї, І нелякані трави, й неторкані води… І сліди […]...
30. “Стрільцем бим бути рад…” Давня мисливська пісня Стрільцем бим бути рад. Стрільцем бим бути рад. Як побачу порошницю, Пистолята і рушницю, Гарну з борсука […]...
31. ЗРАДНИК Хто тебе, родино, рідний зневажає, Хай той на чужині серця не має, Та щоб до кого в горі притулитися, Та […]...
32. КОБЗАР Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою – Попливе вкраїнська пісня Та й Дніпром-рікою. Хвиля пісні – вища й краща, […]...
33. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
34. З ЦИКЛУ “БЕЗСОННІ НОЧІ” 1 Лежу вночі – зерниною в ріллі, І в чорній тиші думи проростають, Корінням в серце боляче вростають І радощі, […]...
35. “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
36. “Палають огні при долині…” Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи […]...
37. АВТОПОРТРЕТ Мої батьки – старого роду, Та кров моя – червона кров. Гуцульсько-бойківська порода Одвертий погляд шле з-під бров Низьких і […]...
38. “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
39. ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ Умій суддю свого жаліти, Тяжкі гріхи йому прости, Та ж він людина, як і ти: У нього дома жінки, діти, […]...
40. 4. ЕПІЗОД Запам’яталося навік: Добрячу мали ми мороку, Як підкрадався штурмовик До нас із сонячного боку. Він здалеку палив з гармат. Він […]...