Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БОГ

Я бачив статую свойого Бога,
Постріляну. Дивилися з чола
Дірки від куль. Сувора засторога
Для мене, ще маленького, була.

Я знав, що бронза – то не Боже тіло,
Що тільки в слові мій живе Господь,
Та заболіло й не переболіло
Його чоло, Його пробита плоть.

І не кажіть, що вічне тільки слово,
Бо неминущий також, як слова,
Той біль, що душу сповнює раптово
Бажанням віри в символ божества.

27.Х.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


БОГ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО