Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Балада роду…”

В мого роду – сто доріг.
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Тай сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче.
Сто стежин у світ летить,
Він – сто першеньку протопче.

Роде рідний! Не стилушить
Нашу жилаву породу –
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


“Балада роду…” - ДРАЧ ІВАН