Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СТАРИЙ КОЛОДЯЗЬ

Стояв на роздоріжжі
колодязь древній глибокий,
А біля нього
журавель дерев’яний високий,
Люди з сусідніх дворів
в погоду й у негоду
Приходили з колодязя
тягнути воду.
Свіжу водицю брали
Та все при тому нарікали:
І що колодязь заглибокий,
І що журавель зависокий,
Важко його тягнути,
Важко води досягнути
Та ще й до того
Коновка дерев’яна
Нещільна й дірява,
Набереш повну,
Витягнеш половину.
Хіба таке годиться
В часи наші модерні,
Коли десь, кажуть, є
Водогони штудерні?!
Аж надійшов подорожній
чужинець, бродяга,
Привела його сюди
спека пекуча й спрага.
Зачерпнув води,
випив повен кухоль і мовив:
“Світ пройшов,
а такої чистої й свіжої води
ніде не знаходив!”


СТАРИЙ КОЛОДЯЗЬ - ГУРКО СТЕФАНІЯ