Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СТАРИЙ САЛЬВАДОР

Довго мене носили
Твої завулки схилясті
Опуклими камінцями і мушлями.

Шалені цвіркуни лящали
В годину причастя
В монастирському саду.

Потім мене святили
Твоїх триста церков
Фаянсами й золоченим деревом.

Сходи храму do Passo, як зі сну Якова,
Привітне старе перехрестя
Розбіглося кахлями стін.

Чорні жінки в цеглястім,
Човни з лискучими рибами,
Вітрила – нахилені пера.

Дівочі кокосові пальми
Гойдалися довго над берегом,
Аж сонце впало, мов плід.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


СТАРИЙ САЛЬВАДОР - ВІРА ВОВК