Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ой умер старий батько…”

“Ой умер старий батько
І старенькая мати,
Та нема кому щирої
Тії радоньки дати.
Що мені на світі,
Сироті, робити?
Чи йти в люде жити,
Чи дома журитись?
Ой піду я в гай зелений,
Посаджу я руту.
Якщо зійде моя рута,
Остануся тута,
Прийде милий в мою хату
Хазяїнувати.
А як же ні, то я піду
Доленьку шукати”.
Посходила тая рута,
В гаї зеленіє.
А дівчина-сиротина
У наймах марніє.

[Друга половина 1848,
Косарал]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Ой умер старий батько…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС