ТЕКУЧА

Related posts:

1. ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...
2. АНАЛОГІЯ Туман над морем зіллявся з хвилею Зіллявся з хмарою що угорі І в плесках-стогонах млою застиглою Алегрить в скелю – […]...
3. “Вона жива, любов моя єдина…” Вона жива, любов моя єдина, ніщо її у серці не уб’є. Примара щастя огортає димом обличчя неціловане твоє. Не треба […]...
4. “Яка любов! Минула ціла вічність…” Яка любов! Минула ціла вічність, як я любив. І марив день за днем, що все спливе і пам’ять промине розлуку, […]...
5. “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
6. НАДГРОБНІ СТИХИРІ Наспів + Evasi effugi. Spes et Fortuna valete, Nil mihi vobiscum est, ludificate alios.* (Саркофаг Л. Антонія в латер. музеї в […]...
7. Дахи В небеса вознесені над базарним гамором, Велелюддям вулиць з лихварями й хамами, Щось небесне будять у мені дахи, Над якими […]...
8. А ДІТИ – ХТО? Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]...
9. “У тім селі, де вулиці у кленах…” У тім селі, де вулиці у кленах, У тім селі, де всі мене ще знають, Вже сіють, косять, орють вже […]...
10. “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
11. “Кожен фонтан у Римі брудний…” Кожен фонтан у Римі брудний І кожен прекрасний. У водах повно лапшиних спіралей З помаранч і цитрин. Пралі полощусь у […]...
12. “Небеса високі й урочисті…” Небеса високі й урочисті, Подивлюся – серце защемить. Ти в селі, а я давно у місті, – Затужи за мною […]...
13. “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
14. ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ Давно, ще хлопчиком, повітряного змія Пустив я в небеса, і, злинувши в блакить, Він загубився, зник, немов дитяча мрія, Що […]...
15. ТЮБІНГЕН З зелених хвиль, із дзеркала садів Встає щоранку мряка, як муслін, З горба гукають вежі до долин, Шумлять черешні – […]...
16. ВИПРАВДАННЯ Даруй вологу, що тремтить на віях, – Я нею спрагле серце орошу. То ти свята для мене, то повія, – […]...
17. СЛОВО ПРО МАТЕ ЗАЛКУ* За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, […]...
18. 4. ЕПІЗОД Запам’яталося навік: Добрячу мали ми мороку, Як підкрадався штурмовик До нас із сонячного боку. Він здалеку палив з гармат. Він […]...
19. БЕРЕЗЕНЬ Березень. Снігів усюди зайвина. Капотить. І підмерзає знов. День горить, мов дівчина незаймана, У якій прокинулась любов. Проліски вже вилізли […]...
20. ПРИЧАСТЯ В сирій землі померкло світло. Минають дні з закутаними лицями і не торкають моченою в оцті губкою уста. Стіни тужать […]...
21. “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
22. 2. ЯРОСЛАВ На батьківській захищеній землі Гаряча і подвижницька робота, Дзвенять натхненно в місті і в селі В руках майстрів сокири і […]...
23. “Коли помер кривавий Торквемада…” Коли помер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
24. ГОЛОС У ЗАПИСУ “Вогнем і льодом випробуою вас – Вогнем і льодом спитую цю землю, Такий народ зіпсутий не приємлю…” І степ горить, […]...
25. КОЛИ УМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА Коли умер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
26. СВЯТОДІЙСТВО З кадильниці нетрів Здіймається ладан До синьої бані. Червоноризі буки Підносять золоту чашу. Черемош б’є поклони на скоках....
27. “Золотіє вечірня тополя…” Золотіє вечірня тополя, Дивним світлом горять небеса. Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля. Ту зорю я уранці пізнав […]...
28. КУПАЛЬСЬКА НІЧ Пропаща ця земля! Але в купальську ніч Любитиму тебе, моя прощальна Ладо. І спалахне в очу мільйон воскових свіч. І […]...
29. ВІДВІДИНИ – Напевне, й не ждали? А я от прийшла… Добридень, Та й стала На самім порозі. – Оце вам гостинців […]...
30. “За Атабаскою намети білі…” За Атабаскою наметі білі – Мов каравели стали до стерна. Жаркішим жаром після заметілі Горить-горить рясна горобина. І я вітаю […]...
31. ВЕЛИКИЙ ТАНОК Оксані Навіщо мені любов? – Роса горить, Лягає небо в перстень ставу, І смерть малює чорні писанки. Не дзвони мені […]...
32. “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні […]...
33. “В гріхах і огріхах недосконалий світ…” В гріхах і огріхах недосконалий світ… В художній твір, в релігію, в природу, У винний дим, до Вакха в насолоду […]...
34. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
35. ГОРОБИНА Горить горобина. А я згоряю. Лише тому горить горобина. Прозорим соком склянку наливаю, А сил не маю випити до дна. […]...
36. МУЗИКА Пам’яті Інокентія Анненського Уночі налетіли вони – Чорний вихор у чорному світі – І заплакали дочки й сини, Що батьки […]...
37. “Ці небеса, цi свiтлi небеса…” Ці небеса, цi свiтлi небеса, Пiд ними i живу i золотiю. Тут голос мiй до людської надiї Горобиновим кетягом звиса. […]...
38. “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
39. “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
40. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...