“Ще, слава Богу, є такі…”

Related posts:

1. “Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...
2. СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
3. СЛАВА Немов коханка, слава осяйна Горудє тим, хто стане на коліна. Зате віддасться радісно вона Тому, хто й не просив уклінно. […]...
4. Слава А ти, задрипанко, шинкарко, Перекупко п’яна! Де ти в ката забарилась З своїми лучами? У Версалі над злодієм Набор розпустила? […]...
5. О душе каждая вЂрна, ко Богу не лицемЂрна О душе каждая вЂрна, ко Богу не лицемЂрна, Призри на Христа єдина, Бога превЂчнаго Сына, Смотри на крестЂ распята, немилосердно […]...
6. СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
7. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
8. “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
9. СЛАВА МАЗЕПІ. Кантата І Через століття, через віки Чуємо голос дзвінкий: “Шаблею волю свою бороніть! Крайте знемовлення сіть!” Слава тобі, велемудрий гетьмане, Шана […]...
10. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
11. “Такі близькі чомусь мені…” Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]...
12. “Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...
13. ЕЛЕГІЯ Одійд е, і вишневі сади одійд уть, Одійде, і моя біля тебе пора одійде, Не од ійде, не знаю, але […]...
14. “Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...
15. ИЛИЯ – БОГУ Мы ждем и не дождемся сроков Сей бедственной с нечестьем при: Твоих зарезали пророков, Твои разбили алтари!.. Проснись, бог сил, […]...
16. “Які ж ви смішні, їй-богу…” Які ж ви смішні, їй-богу, Із вашими орденами! Чи хтось опромінить дорогу Ліврейними галунами? Чи зможе безликий чиновник Талант начепити […]...
17. Ісусу, Єдиному премудРОму Богу Ісусу, Єдиному премудРОму Богу, МалОумНий. воздАю о всЂХ славу многу. Давшому И сію МнЂ ИсТоРІЙ спасенных Списать вторую Книгу, в […]...
18. У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ Ми вибороли мир! До рідних піль, дібров Ми принесли і щастя, і любов. Та не забули ми, – й ніколи […]...
19. Воплю к Богу в бЂдЂ моєй Воплю к Богу в бЂдЂ моєй, Да мя он услышит И в велицЂй скорби моєй Весело утЂшить. Обратить мой плач […]...
20. ТОВАРИШ Прискакав опівночі один, За ворітьми кидає коня, Сколихнувся під стріхою дим, І метнулись крила вогня: – “Вся передня сторожа… по […]...
21. СЛАВА К чему ищу так славы я? Известно, в славе нет блаженства, Но хочет все душа моя Во всем дойти до […]...
22. СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...
23. КОНОТОПСЬКА СЛАВА То не димлять пожеж дими, Не ринуть буруни потопу, – Беруть бояр навперейм и Відважні вої з Конотопу. І косять […]...
24. “Любов – недуга, повна сліз…” Любов – недуга, повна сліз, Їй ліків ще немає. Вершок обрізаних беріз – Хоч голий, відростає! Чого? Як довша втіха, […]...
25. НАРОДНА СЛАВА Нема в мене роду, Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Дума сумовита – То моя родина; Серце одиноке – […]...
26. ПЕРЕЙНЯТА СЛАВА (За літописом) Що несуть комонні гридні В княжий двір тривожні вісті: “Найясніший, славний князю, Печеніги йдуть Посуллям”. Князь нахмурив темні брови, Пірнача […]...
27. НА РОКОВИНИ Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]...
28. ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
29. ПЂСНЬ 14-я. Коликая слава нынЂ? Древняя малороссійска о суетЂ и лести мірской. В сей силЂ: На стражи моей стану и взыду на камень (Аввакум). Обновленна […]...
30. БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
31. “І смерть змаліла перед нею…” І смерть змаліла перед нею, А їй всього – сімнадцять літ. Два білі банти – мов лілеї, І чорні брови […]...
32. “Козакую у казок…” Козакую у казок… Се – пес Чи лева велич? Велес об жах аж – бо се лев. Лева ракуватою бiдою […]...
33. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
34. СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
35. “Флегматично зима тротуаром поскрипує…” *** Флегматично зима тротуаром поскрипує, Фантастичні плете казки, Позіхає десь під білою липою, На шибки покладе мазки. Вкриє землю габою […]...
36. МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
37. АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
38. БЕЗ НАЗВИ Д. Д. Не любов, не примха й не пригода, – Ще не всьому зватися дано! Ще не завжди ж у […]...
39. “Давнім трунком, терпкістю Каяли…” Давнім трунком, терпкістю Каяли Ці – і кров, і смерть. Небо – княжі київські емалі. Небо знову – твердь. Знов […]...
40. “Вона несе, немов у чаші повній…” Вона несе, немов у чаші повній, Солодку нерозхлюпаність вина, Вона себе несе в обійми, хай гріховні, Вся – світла й […]...