Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ

Ми вибороли мир! До рідних піль, дібров
Ми принесли і щастя, і любов.
Та не забули ми, – й ніколи не забудем, –
Тих, хто з війни додому не прийшов,
Хто у боях віддав гарячу кров
За те, щоб сонце усміхалось знов
Деревам і полям, пташкам і людям.
В серцях вони у нас, вони із нами в думці,
Хто горя шмат гіркий проніс в солдатській сумці,
На пишнім святі за тісним столом
Ми знімемо прострелений шолом
І всіх-усіх згадаєм поіменно:
Хто – схилиться зажуреним чолом,
Хто – очі мовчки витре рукавом…
Війне печаль раптовим вітерком,
Нахилить в тузі бойове знамено…
Хто в горі вміє аж до дна добратись, –
Зуміє у житті пізнати й радість.

В цвітінні яблунь, у сіянні зір
Хвала життю, благословення й мир!
Де впала їхня кров, там сад зелений виник,
Стругають теслі, спів дзвенить сокир.
Обруч, мов сонце, котить хлопчик в двір.
Життя живим побідний сурмить збір,
Могили мертвих вквітчує барвінок.
У вічність слава двері тим відчинить,
Хто впав за честь і волю Батьківщини!

Не плачте, матері, що не прийшли з війни
Ровесники мої, Країни Рад сини.
Над прахом женихів не плачте, наречені!
Весільну сукню, сестро, схорони!
Повернуться не всі в цей світлий день весни.
Про день весільний мріяли вони –
Не здійснилися мрії їх священні.
Заорює окоп у полі трактористка –
Сестра моя – вдова…
Весняне сонце блиска…

Їм пам’ятник – життя: блакитні небеса,
І заводські гудки, і вранішня роса.
Вони, як заповіт, дали нам день погожий,
Щоб вів оцей бузок, що край вікна звиса,
Щоб на лугу співала замашна коса;
Вони – як сонце, що ніколи не згаса,
Бо ж син, що он біжить, – увесь на батька схожий!
В серцях вони у нас, вони із нами в думці,
Хто горя шмат гіркий проніс в солдатській сумці.
Над свіжим прахом дорогих могил
Кружляє спомин – сокіл-легкокрил…
Крізь сотні літ згадають нас онуки:
Це ж скільки треба було мати сил,
Аби розвіять горя чорний пил,
Що застеляв нам синій небосхил,
Щоб вбрід перебрести, як Дніпр, глибокі муки.
І ми зробили все, щоб небо стало синім,
Щоб батько міг сказать: “Я чесний перед сином!”

1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ