Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ТОВАРИШ

Прискакав опівночі один,
За ворітьми кидає коня,
Сколихнувся під стріхою дим,
І метнулись крила вогня: –

“Вся передня сторожа… по ній!..
Він умер – непоборний – умер!”…
Тим-то захід, як кров, червонів
І вигукує пугач тепер…

Будь проклята ця підла земля,
Ці яри і дубові гаї!
Я казав: “Не іди”. – Засміявсь
І струснув за рамена мої…

Завтра зійдеться військо на луг
І друїдів громада ясна:
Хай вполює небіжчиків друг
“На останінй бенкет кабана”.

Затремтить мені лук у руках
Як журба моя – гостра стріла.
Як туга моя – осінь лунка,
Що повітря вином налива…

Ти під возом лежиш бойовим
У шоломі, з щитом і мечем…
О, недовго – і возом своїм
Дожену, дожену тебе ще…

ІЗ ЦИКЛУ “ЗАЛІЗО” (1932)


ТОВАРИШ - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ