“Флегматично зима тротуаром поскрипує…”

Related posts:

1. ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
2. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
3. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
4. ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
5. “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...
6. “Зима ще тільки пред’явля права…” Зима ще тільки пред’явля права на володіння небом і землею, іще не засіва, а посіва, а я стою між осінню […]...
7. ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
8. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
9. ЗИМА Лютая зима! доколе Землю будешь ты томить, Реки быстрые в неволе Льдистым гнетом бременить? Долго ль быть твоей нам жертвой […]...
10. ЗИМА В хатах які скидалися На крижані печери При світлі каганця Безупинно трудилися Пряхи вишивальниці різьбярі Іконописці сільські ювеліри. Час – […]...
11. ЗИМА Кравці лисицям хутра шиють, вітри на бурю грізно трублять. О боже, стережи в завію і людські, і звірячі кубла. У […]...
12. “держава, у якій зима подібна до…” держава, у якій зима подібна до сухих волових жил, що пахнуть маскхалатами, в румовищі опіль, у нервищі водойм усіх переживе […]...
13. “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
14. “Відлине день без’язикий…” Відлине день без’язикий І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!”. Затулити вуха. Заплющити очі. А […]...
15. “Зима на юге. Далеко зашло…” Зима на юге. Далеко зашло ее вниманье к моему побегу. Мне – поделом. Но югу-то за что? Он слишком юн, […]...
16. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
17. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
18. “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
19. “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
20. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
21. ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
22. “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...
23. СТАНЦИЯ ЗИМА Говорят, что есть в глухой Сибири Маленькая станция Зима. Там сугробы метра в три-четыре Заметают низкие дома. В ту лесную […]...
24. ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
25. ПЕРШОКУРСНИЦЯ Скромне плаття, хустка білосніжна, Погляд несміливий та ясний, Ледь замітна сонячна усмішка На лиці, як вогник весняний. Вперше так схвильована, […]...
26. ЗИМА В дни лета природа роскошно, Как дева младая, цветет И радостно денно и нощно Ликует, пирует, поет. Красуясь в наряде […]...
27. ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...
28. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
29. “У снах я боявся бика…” У снах я боявся бика. І ось він, моругої масті. Цей сон віщує напасті. Я знаю. Розгадка така. І я, […]...
30. “Лягла зима. Завіяло дороги…” Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду. Клуні Ховають жито миршаве і вбоге, Мороз погрози пише на вікні. О, […]...
31. ВІДПУСТКА Срібляста стежка на воді, На березі – вогні. І зорі, як у неводі, У темній глибині. Сиджу собі на камені, […]...
32. ТИША Підвів мене Господь-Бог до великої тиші й спитав: що ти можеш на ній написати? Я сказав, що хотів би написати […]...
33. ДО СТАРОГО ДУБА Остались шашелі : гризуть, Жеруть і тлять старого дуба… А од коріння тихо, любо Поваленому дереву смерть не загляне у […]...
34. “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в […]...
35. У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
36. “Сріблом відсвічують Світязя хвилі…” Сріблом відсвічують Світязя хвилі, Плинуть вздовж берега лебеді білі, Мріють в заплавах рибальські човни, Світ повен світла і таїни. Сосни […]...
37. “Дорого, доріженько з отчого краю…” Дорого, доріженько з отчого краю, завіяна снігом, що й сліду немає… Торохнеш бідою, зведешся стовпом, зітхнеш під п’ятою скрипучим мостом. […]...
38. III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
39. СВЯТА КОРОВА Свята корова стала в брамі святині, рогами прошила вічність, вся обвішана привілеями. Паломник навколішках не чув, як за плетивом брами […]...
40. “Цей сніг іде – такий величний!..” Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]...