Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ЕЛЕГІЯ

Одійд е, і вишневі сади одійд уть,
Одійде, і моя біля тебе пора одійде,
Не од ійде, не знаю, але не одійде,
Оте люблене раз на плечі, на щоці, на устах.

Одійде, і вишневі сніги одійдуть,
Одійде, і твоя біля мене пора одійде,
Не одійде любов – серце в серце влетіло! – вона не одійде,
Аж як вив’ялить час і плече, і щоку, і уста.

Одійде, і вишневі літа одійдуть,
Одійде і пора – і моя, і твоя одійде,
Не одійде ріка, що веде нашу пам’ять, вона не одійде –
Білий цівт поколінь на плечі, на щоці, на устах…
Не одійдуть сади, і сніги, і літа, і бринінь не одійдуть.
Все впада у ріку, а ріка у мій голос впада.
Не одійде мій голос, голос мій не вілюбиться і не одійде
На зорі і в зорі
на плечі,
на щоці,
на устах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ЕЛЕГІЯ - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА