МОНОЛОГ З ПСЯЧОГО ПРИВОДУ

Тіло покійного знайшли у рові
посеред подвір’я, завішаним на ланцюгу,
і закопали за городом

Джульбарс повісився – самовбивця-пес.
Душу Джульбарса поженуть з небес.
Там йому скажуть:”Не здох як слід!”
Там його підважать під хвіст і під…

Джульбарс повісився на цепу вночі
Справжнє кіно ноцне – щурі глядачі
і зітхання, і залицяння,
і завивання, і злягання!

Джульбарс повісився! Чуєте? – ви!
Ви читаєте “Листя трави”?
Маркеса? Борхеса? Гессе? “І цзінь”? А?
Джульбарс повісився! Ось переміна!

Ти звешся поетом,
а він – собакою.
Тебе вірш гризе,
а його ланцюг.
Ти станеш колись професійним писакою,
а Джульбарс вибрав не м’ясо, а дух!

Скільки можна на місяць брехати?
Скільки можна чекати зарплати?
Скільки можна зади ваші дерти?
Вічно?
До смерти!
Що за професія шизофренічна –
вік сторожити курей і кіз
і посилати їх на заріз?

Пронизує землю і небеса
Сузір’я Пса!

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...

БРОНЗОВЕ ТІЛО В мене бронзове тіло На білім піску Скільки іскор горіло На яснім струмку Скільки плямок тремтіло На обличчі води В […]...

ДУМКИ З ПРИВОДУ *** Старих смерек осонцеві вершини – Шоломи воїнів, що з віків на чатах І вітровій колючий і терпкий, Немов орда, […]...

МОНОЛОГ Око, око, не дуже бачиш ти глибоко. Т. ШЕВЧЕНКО Коли ти, Боже, рушив світом зорі й води і випустив на […]...

СКАРГА ВЛАСНИКА Я казав, що не можна Переганяти худобу бродом, Тоді, коли місяць у повні, Але моя стара мати запевнила, Що вона […]...

“Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...

МОНОЛОГ ФРАНКА Я камiння рубав. Я одне тiльки святонько мав – роботу. Крихти правди шукав. Руки склавши нi дня не сидiв. Тiльки […]...

НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...

МІЙ МОНОЛОГ Я чую голос вічної природи: “Що не створю – перечити дарма, Бо споконвік не вийдуть, певно, з моди Весна і […]...

МОНОЛОГ ВАР’ЯТА Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні […]...

МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...

МОНОЛОГ Поверь, ничтожество есть благо в здешнем свете. – К чему глубокие познанья, жажда славы, Талант и пылкая любовь свободы, Когда […]...

“І місячну сонату уже створив Бетховен…” І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, […]...

МОНОЛОГ ЗАССА Графоманы Москвы Меня судите строго… А. Вознесенський Я прийшов, щоб судити, судити вас, вас, графомани, Імітації справжнього – творення блиск […]...

ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...

ШУХЕВИЧ (Монолог) Далеко, тату мій, ти спочиваєш Серед смерек, на похилі Карпат, Але близький мені твій войовничий, Повитий славою, безсмертний дух. Я […]...

ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...

ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ (Монолог) Вогню! – Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні! Як […]...

“Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...

МОНОЛОГ АТЛАНТА Пливуть перед очима жовті кола, І піт із мене цебенить струмками. Здається: мить – і гепнеться додолу Це кляте небо […]...

ДІАЛОГ-МОНОЛОГ Пам’яты Василя Стуса – Одягну чисту сорочку, Щоб вмерти за Україну… – За кого ж ти на землі цій Будеш […]...

Монолог верховинського блукальця Не ходіте вовік по моїх ви стопах. В нас немає законів. Лиш вервечка оказій. Я світами пропах. Але я не […]...

МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...

МОНОЛОГ СТАРОЇ ХАТИ Я відслужила на землі своє. Хоч промінь світла ще по стінах бризка, вже сволок, де була твоя колиска, прогнувся низько […]...

“Це фото * він вибрав за день чи за два до…” Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – у траурній рамці, під склом, під […]...

МОНОЛОГ ВАСЬКИ БУСЛАЕВА – Эх-ма, кабы силы да поболе мне! Жарко бы дохнул я – снега бы растопил, Круг земли пошел бы да […]...

ТИЛЬ УЛЕНШПИГЕЛЬ ( монолог) Я слишком слаб, чтоб латы боевые Иль медный шлем надеть! Но я пройду По всей стране свободным менестрелем. Я у […]...

ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...

МОНОЛОГ ПЕРЕД ШАБЛЕЮ. ( З поеми “Мазепа”) Колись ти косила в боях татарву І ляха стинала в двобої. З тобою, відрадо, я в думах живу І сум […]...

ВИКЛИКАННЯ Місяць віддихає в річці, Умивається прозорою водою. А я лежу. Небо нахиляється до мене, відчуваю на собі його блакитне тіло. […]...

СИНОВІ Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]...

БРЕХУНЕЦЬ Докоряє дід старенький внукові малому: – Я, як був таким маленьким, не брехав нікому. – Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти: […]...

ШІСТЬ 1 І тіло, мов стежку розсади, покриють веснянки квітів, між клубами виростуть мальви і стиснуть тебе суквіттям; а потім між […]...

“Легкою млою свіжих вечорів…” Легкою млою свіжих вечорів І порохами обважнілих черед – Яке це щастя, вибрівши з вітрів, Томити втоми ворохобний веред! Коли […]...

(РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...

“Покосили трави, прилягли в долині…” Покосили трави, прилягли в долині: Коники сюркочуть, потічок дзюрчить. Од хмарин у лузі кучеряві тіні, Овіває душу молода блакить. Потекли […]...

ПІСНЯ ЖІНКИ ПІД МІСЯЦЕМ Місяць кохати хоче, він пісню кличе щоночі, та заворожене ніччю в камінь його обличчя. Збуджений юнак снами, в злобі закляклій […]...

ОСІНЬ Володимирові Черепкову Літо кінчається так, ніби крапля стікає з меча. Тонко ридає та б’ється в агонії воїн. Що ж він […]...

ПІХОТИНЕЦЬ Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке […]...

ДВІ ПОРАДИ Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – Де працюєте, […]...

Related posts: