Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ДІАЛОГ-МОНОЛОГ

Пам’яты Василя Стуса

– Одягну чисту сорочку,
Щоб вмерти за Україну…
– За кого ж ти на землі цій
Будеш помирати сину?
За ситих отих, байдужих,
Що все продали й пропили?!
– За тих, мій батьку, що навіть
Не мають своєї могили.
За тих, в кого хліба скоринку
З рук вибили й розтоптали,
За тих, що нелюдською смертю,
В нелюдських муках вмирали.
За тих, хто сьогодні, батьку,
Крізь тернії та облуди,
Живе наше Слово-кровинку
За руку виводить в люди.
…Не страшно. Бо як не зрушим
Ми зараз цієї брили,
То завтра серця і душі
Знайдуть під нею могилу,
Бо, тату, якщо сьогодні
Не ствердимо справедливість,
То завтра кануть в безодню
Лицарство і сміливість.
…Одягну чисту сорочку,
Помолюся на світанні…
Благословимене, батьку,
Хай навіть, може, й востаннє.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ДІАЛОГ-МОНОЛОГ - ОЛІЙНИК ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ