Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОСІНЬ

Володимирові Черепкову

Літо кінчається так,
ніби крапля стікає з меча.
Тонко ридає
та б’ється в агонії воїн.
Що ж він здобув?
Обгоріла на сонці печаль,
Всохли тополі
в шерензі,
як вмерли в конвої.
Вибито ще раз грунти –
перетерто у пил на шляху.
Ще по кільцю, пак,
заклалося соснам – для зрізу.
Місяць, між іншим,
ще вибрав годину глуху
І Козерога, чи щось із сузір’їв зарізав.
Що ще примітне збулось?
Накладалась печаль
на печаль.
Правда, було ще цю землю
дощами умито.
…Літо вмирає –
мов котиться крапля з меча.
Роси холодні – це осінь рида
над убитим!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

ОСІНЬ - ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО