Автор: НЕБОРАК ВІКТОР

– Вчителю, що робити? Вчитель на небесах. Серце шепче – любити, а в голові – гніздо бісиків звивистих, серце, їхнє […]

Мотлох світу, безмір світу, бубни світу і бляшанки на колесах, і дроти. Потрапляєш в течію несамовиту калькуляцій, дурисвітства, марноти. Вчителі […]

Лев, той що квіти крові випускає, Вусатий мопассан, гриваста смерть, – Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх […]

(Версія 1983 року) По Академічній, усіма помічені, віті ми і юри ми – шпацеруємо. А назустріч – з голочки – […]

Тіло покійного знайшли у рові посеред подвір’я, завішаним на ланцюгу, і закопали за городом Джульбарс повісився – самовбивця-пес. Душу Джульбарса […]

Все залізло в кубельця, наїлось новин і поснуло. Лиш я на сторожі один. Ні, таки не один – списа лагодить […]

Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом, забрала все своє у подорож, як у тунель. Діра від’їзду вкрилась мохом, листом, ледом, […]

холоднокровні істоти доживають у нашій ванні останні дні їх продовгуваті гнучкі тіла закінчуються прозорими хвостами їх очі дивляться як будуть […]

Вислизаєш, з обіймів сновидних смерти. Власне прізвище містом несеш на конверті. З підземель виповзають знайомі щурі, тягнуть віяло нецікавих історій […]

У видимому немає окремого. Усе переплетено. В перетіканні – всі речі. . . . . . . . . . […]

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге, і втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! […]

Ти дивився цей фільм у казармі де дихала сотня ротів краплі поту сюжет на зразок політичного детективу після вечері це […]

Нам призначено низ. Пролетарські райони западаються в телеефір, як в туман. Нас покинуло воїнство темно-червоне. Дощ. Плящина “Перцівки”. Встає отаман, […]

Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]

Жа жах жовтий жаль замучив Ха хо хочеш ти втекти А чи знаєш як живучі Чорні гадини повзучі І пошарпані […]