Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Мотлох світу, безмір світу, бубни світу…”

Мотлох світу, безмір світу, бубни світу
і бляшанки на колесах, і дроти.
Потрапляєш в течію несамовиту
калькуляцій, дурисвітства, марноти.

Вчителі у позах лотос в урядових
установах перетравлюють папір.
З їхніх усмішок, сяйливих і медових,
в душі учнів зазирає ніжний звір.

Все дозволено, бо все воно – облуда!
І спокушений заходить у пітьму.
Паралітики в очікуванні чуда
котять камені злорадства вслід йому.

Зупинись! – ніхто не скаже, не прив’яже
добрим словом нерозумного сліпця.
Будь зі мною, сестро, брате, друже, враже!
Всі ж ми – дітоньки незримого Отця.

– Забирайся, блазню, йди собі до біса! –
І клепають свій золочений Закон
з переплавленого чорного заліза
тіні смертників – безсмертний легіон.

15-31 серпня 1998 р. Львів

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)


“Мотлох світу, безмір світу, бубни світу…” - НЕБОРАК ВІКТОР