Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ВЕРШИНА СВІТУ

Іду гранітом на вершину світу –
на Красну площу в сяйві кумача.
Рубіновими зорями зігріта,
уся планета зблискує в очах.

Видніше тут, яка вона маленька
і як вона у всесвіті кружля.
Пливуть високі хмари, мов лелеки,
над вежами державного Кремля.

На вічному шляху до Мавзолею
історія вогнем карбує крок.
Чатують над Москвою, над Землею
рубінові локатори зірок.

Гримлять у небі грози реактивні,
і креслить вік орбіти золоті.
Стою на Красній площі – на вершині,
з якої вся Земля на видноті.


ВЕРШИНА СВІТУ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО