Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом…”

Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом,
забрала все своє у подорож, як у тунель.
Діра від’їзду вкрилась мохом, листом, ледом,
задовольнилась паща міста шоколадом
і висхли сльози, щирі сльози – натюрель!

Пані й панове! Ріки сліз повисихали!
Зросли оази, кнайпи виникли, помер
тиран, перестрілялися васали.
Життя пішло, потрібно визнати, веселе!
Хтось вибрав револьвер, хтось – луни сфер.

Її близнючки підросли і вийшли в люди,
запакувалися в рекламні кліпи, не втекти
від порохів її, парфумів, паст – усюди
відбитки пальців, пастки… Ми таки – сусіди?!
Отож завжди можливо пику розтовкти

під наглядом її… Відліт – розтягнута пружина
присутности. Готується приліт.
Чия вона тепер любов? Чия дружина?
Чия хвороба? Одержима? Жанна?..
Ширяючи лишає вічний слід.

15-31 серпня 1998 р. Львів

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом…” - НЕБОРАК ВІКТОР
« 
 »